Світ кіно – незвичайний, цікавий та непередбачуваний. Це грандіозна можливість для людини познайомитися з невідомою нам раніше стороною, стороною – фантастичною, стороною мрій та історій, які приносять яскраві барви у наше повсякденне життя. Сьогодні ми не можемо уявити життя без кінематографу, а українське кіно – це взагалі особливий вид мистецтва, адже в ньому – не лише майстерна робота українських режисерів, акторів та продюсерів, а також – історія нашого народу.
Бердичівлянка Алла Міщук уже неодноразово заявляла про себе на українських кінофестивалях, у Одесі та Луцьку. У рідному місті Бердичеві також відбувся показ її кіноальманаху «Бердичівські фрески», і короткометражки вразили всіх присутніх своєю оригінальністю та любов’ю до рідного міста та його історії.
29 січня «Бердичівський Париж», «Бердичівський Бродвей» та «Бердичів – Київ: шлях в революцію» були представлені в місті Житомир, у «Клубі Елітарного Кіно».
Слухачами цього разу стали студенти житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І. Огієнка, які в майбутньому теж поєднають своє життя з телемистецтвом.
«Таки Бердичів або Волинський Ієрусалим» – по різному називали наше місто у різні епохи, подорож до Бердичева завжди залишає в пам’яті цілу низку приємних спогадів, це – справжня знахідка для туристів. А ми – бердичівляни іноді перестаємо цінувати і любити його.
Пані Алла зізнається, що ідея зняти фільми про Бердичів у неї виникла давно, і тільки в минулому році цій мрії судилося стати реальністю. Бердичівлянка дуже любить своє місто, і зрозуміла це найбільше в той період життя, коли жила в Києві.
«Маю ще дуже багато задумів щодо нових фільмів, можу сказати впевнено, що всі мої ідеї, так чи інакше, пов’язані з Бердичевом, тут я черпаю натхнення. Вже маю певні нові сюжетні лінії і зараз шукаю спонсорів, оскільки, як ви знаєте, телемистецство – дороге задоволення», – каже пані режисер.
Я була присутньою на показі «Бердичівських фресок» у нашому місті, пам’ятаю досі те відчуття ейфорії, яке мене захопило ще з перших кінокадриків, оскільки Аллі Міщук вдалося прочитати мої думки, я так мріяла про те, щоб деякі історії міста Бердичева, які існують на папері та фото, хтось об’єднав у телестрічку. І вчора, переглядаючи короткометражки про Бердичів разом з Аллою та своїм другом з Житомира, я відчувала гордість…за своє місто, за людей, які здатні так про нього розповісти, за талановитих бердичівлян і за… себе, оскільки я дуже щаслива, що є частинкою Бердичева.
Познайомившись з пані режисером особисто, я була вражена талантом цієї людини та глибиною її розуму, оскільки крім кіно вона займається і цікавиться ще багато чим, такими речами, які на перший погляд, здавалося б, абсолютно не поєднуються. Ну що спільного у медицини та кіно? Але пані режисер знайшла.
Після перегляду всі присутні мали змогу обговорити фільми про Бердичів з режисером, а також Алла Міщук поділилася своїм досвідом у телемистецстві. Не дивлячись на те, що дані фільми – це її дебют, відверто можна сказати, що в українському кінематографі з’явилася нова зірка, бердичівлянка, – Алла Міщук, або як вона себе сама називає, Алла Бердичівська.
Тож, шановна Алло, ми всі нетерпінням чекаємо нових фільмів, нових історій та сюжетів від Вас. Бажаємо Вам натхнення, цікавих сюжетів та гарних глядачів.
Олена СОНЯЧНА
