В цьому році Україна відмічала 70-у річницю Перемоги над нацизмом, а також
вперше у травневому календарі з’явилась ще одна дата: 8 травня – день пам’яті та примирення.
Саме 8 травня спільною молитвою представників різних конфесій відбулось освячення меморіалу «Слава Героям», що поєднав у собі пам’ять людей про всіх українців, які віддали своє життя за свободу та цілісність рідної країни: це герої Другої Світової Війни, Герої Небесної Сотні та українські військові, які загинули на сході України, у так званій антитерористичній операції.
9 травня ж відбулось покладання квітів до меморіалу «Слава героям», а потім – урочиста хода вулицями міста до військового кладовища, де квіти поклали до Обеліску Перемоги, пам’ятника «Скорботному воїну» та могил солдатів.
Здається, що такої великої кількості людей площа Соборна ще не бачила. Майже все місто зібралось, щоб вшанувати пам’ять загиблих українців.
Бердичівляни з червоними маками – символами вічної пам’яті, приносили квіти та лампадки. Ніхто не стримував сліз – та й не потрібно було, адже це свято смутку та спогадів.
Ветерани зізнаються, що якби тоді під час війни, їм хтось би сказав, що у двадцять першому столітті доведеться воювати з Росією, – не повірили б.
Але доля розпорядилась саме таким чином, що в Україні почали переосмислювати свято перемоги. І не дивлячись на те, що дехто з комуністів все ж приніс червоний прапор тієї епохи на мітинг, це переосмислення вже відбувається. Ми йдемо до нього…
Ми перемогли у Другій Світовій Війні, переможемо і зараз, бо правда на нашій стороні.
Вічна слава загиблим героям!
Ніколи знову…
