Ми всі дуже любимо наш Бердичів. І чи не найважливішим його символом є Монастир Босих Кармелітів, пам’ятка 17 століття, який є свідком історії та святинею.
Це найперше місце, яке відвідують туристи, приїжджаючи в наше місто.
Мабуть, у кожного є магнітик із зображенням Монастиря, та багато чисельні світлини. Цю архітектурну будівлю малюють, про неї пишуть.
Бердичівляни ж, у свою чергу, говорять багато про свою любов до Кляштора, про свою гордість та захоплення. Адже це дуже велика честь- жити в місті з такою історією та з такою архітектурною пам’яткою.
Але, виявилося, що легше говорити, а не діяти.
Сьогодні близько 10-ї години одна з зовнішніх стін Бердичівського Монастиря Босих Кармелітів обвалилася.
Ніхто, на щастя, не постраждав. Працівники території монастиря, з якими вдалося поговорити, кажуть, що стіна була просто дуже стара, не витримала натиску часу.
Що ж тепер? Чекати поки й інші стіни впадуть? Чи побитися об заклад, яка ж буде наступною? Невже ми дозволимо так підступно зруйнувати те, що самі не будували? Те, що перейшло нам у спадок від наших земляків?
Слава Богу, в місті є кому про це думати…
