Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 1184 від 26 вересня 2007 року (стаття 159) пасажир автобуса має право на безпечне і високоякісне перевезення, однак у місті Бердичеві, мабуть, Постанови Кабміну діють вибірково, адже ні про яку якість проїзду у громадському транспорті не може бути й мови. У часи пік автобуси набиваються людьми настільки, що декому доводиться тримати двері спиною, втягуючи живота, щоб ті могли закритися. Балансування на одній нозі взагалі звичне явище, і ще добре, якщо ви хлопець і вас притисло до молодої дівчини, а не до кремезного чолов’яги з вусами, який недобро коситься в ваш бік. Хамство водіїв автобусів взагалі краще не згадувати, так само як і те, що коли в салоні їде усього три пасажири, він відмовляє у проїзді пільговикам, так як «вже є три».
Загалом, кожен з нас, кому пощастило бути пасажиром автобуса, плекає у душі спогади про ці чарівні поїздки, особливо, коли водії стрімко рушають з зупинок (графік, графік горить!), і люди в салоні весело падають один на одного. За це задоволення ми платимо 3 гривні, але перевізники вважають, що екстремальні задоволення мають вартувати дорожче, тож вважають економічно обґрунтованою ціну у 7 гривень, хоча й погодилися на п’ять. Відповідне рішення вже скоро буде затверджено рішенням виконавчого комітету міста Бердичева. А думка людей? А їх спитати забули. Провели громадські слухання, поговорили, навіть не проголосували. І все. Питання вичерпано.
Журналісти Денис Заремський та Олексій Тростянський разом з громадським активістом Максимом Шафранським вийшли до людей, щоб почути їх думку з цього приводу, і лише за один день зібрали більше 500 підписів бердичівлян, що висловились проти підвищення тарифу на перевезення. Хлопці побували у кількох мікрорайонах міста: на Новосілках, М’ясокомбінаті, на Червоній горі і в районі вулиці Чкалова (р-н Вокзалу), і скрізь була одна і та сама картина: люди обурені, люди почуваються беззахисними перед свавіллям міської влади, яка тільки рішенням виконавчого комітету може підняти для них вартість проїзду у громадському транспорті. Причому про покращення якості послуг перевізники мовчать.
Все ж дещо зробити вдалося. Не погоджуючись з наданими перевізниками цифрами по обстеженню пасажиропотоку (адже вони надали інформацію, що за день у одному автобусі проїжджає 326 платних пасажира і… 240 пільговиків, які їдуть безкоштовно) між журналістами та міським головою було знайдено компроміс, так як мер запропонував активістам провести ревізію пасажиропотоку, на що погодились як Денис Заремський і Олексій Тростянський, так і Олексій Побережний. Це має бути зроблено уже найближчим часом. Активісти впевнені, що їх незалежний аналіз допоможе краще збагнути ту ситуацію, яка відбувається на автобусних маршрутах міста Бердичева, які перевізники чомусь вважають «збитковими».
Дмитро КВІТЕНЬ
