Як можна пояснити дітям, що таке війна, яку біль та страждання вона приносить, якщо сцени з кінофільмів наповнені супергероями, які пачками відстрілюють ворогів, залишаючись при цьому невразливими? Мабуть, дійсно, насилля закладено у нас в крові, адже важко навіть порахувати ту кількість війн, яку пережило людство за час свого існування. Та одна справа, коли війна десь далеко, на іншому континенті, в іншій державі, та що робити, коли вона переступила твій поріг, і десь поряд, за кілька сотень кілометрів, масово гинуть мирні мешканці, кладуть своє життя наші співвітчизники, які взяли до рук зброю, щоб боронити рідну землю. На жаль, гіркий досвід показує, що навіть для більшості українців Антитерористична операція здається чимось далеким, не вартим уваги, а для декого новини про чергові втрати українських військових сприймаються, як суха статистика.
Саме для того, щоб не дати українським дітям зачерствіти душею та серцем, щоб не дати їм забути історію визвольної боротьби українського народу нового тисячоліття, і був створений волонтерський проект «Блокпост пам’яті», заснований Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації «Цитадель» за підтримки Управління цивільного військового співробітництва Міністерства оборони України, Національного військово-історичного музею України, Благодійного фонду «Стіна народної пам’яті». У середу, 22 березня, для учнів загальноосвітніх закладів його презентували у стінах Гарнізонного Будинку офіцерів міста Бердичева волонтери Павло Нетьосов та Леонід Бондар.
Автори проекту постійно їздять з своєю виставкою по українським містам, займаючись патріотичним вихованням молоді, щоб вони знали історію своєї держави, яка твориться просто зараз. Адже на їх думку, саме незнання історії і призвело до того, що люди клюнули на ідею «Руського міру». Зараз, кажуть волонтери, до жителів тимчасово окупованих територій пройшло прозріння, однак зроблене вже не виправиш. Саме тому молодь має знати всю правду про війну, яка точиться зараз на Сході, знати про неї не з новин, а від тих, хто приймав і ній участь, від тих, хто не повернувся додому живим… Павло Нетьосов стверджує, що їх місія – протоптати стежину до молодих сердець. Адже під час проведення АТО бойові втрати з боку України склали 3 360 військовослужбовців, однак мало в кого щось здригнеться у душі від цієї жахливої цифри.
Адже для того, щоб відчути у повній мірі весь той біль та жах, необхідно краще дізнатися про загиблих: ким вони були, про що мріяли, якими були їх сім’ї. Саме тому виникла ідея про створення такої перевізної виставки, у якій була б зібрана наглядна інформація про загиблих героїв: їх особисті речі, фотографії, відеоспогади членів сім’ї. Волонтери кажуть, що саме це було для них найважче: спілкуватися з членами родин наших полеглих хлопців, з їх дітьми, вдовами та матерями. Набагато легше було виконувати роботу по ідентифікації тіл загиблих, та їх доставці додому, чи збирати їх особисті речі на полі бою. Адже тут доводилося разом з їх рідними переживати біль втрати, дивитися у сповнені сліз очі, слухати зворушливі спогади.
Проект «Блокпост пам’яті» – це абсолютно цілком і повністю волонтерський проект, до якого не має відношення держава, і реалізується він власними силами. До міста Бердичева виставка приїхала за сприяння військового комісаріату міста Бердичева та 26 Бердичівської артилерійської бригади та завдяки активній підтримці з боку міської влади. Під час презентації виставки Павло Нетьосов та Леонід Бондар для того, щоб краще орієнтуватися, попросили школярів підняти руки, чиї батьки або є учасниками АТО, або зараз проходять військову службу, і були вражені тим, скільки дітей міста Бердичева через своїх батьків мають пряме відношення до війни. До війни, яка для них не є чимось далеким та чужим, а є частиною їх маленького життя, сповненого тривоги та переживання за долю батька, що захищає чи захищав Україну. Тож ми впевнені – наша молодь ніколи не дасть перекрутити факти чи спотворити історію, адже для них вона є святою війною з ворогом, який віроломно напав на нашу державу.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
