Усі ми знаємо, в яких нелегких умовах доводиться виживати простим українським людям, та як важко працювати органам місцевого самоврядування, особливо якщо мова йде не про обласні центри або міста, а про куці районні бюджети, де і надходження менші, і проблем більше. Тож уявіть собі, що значить для району втратити близько 700 000 гривень, які могли б піти на потреби управління освіти! Саме такий неприємний казус трапився у Бердичівському районі, де управління освіти програло судову справу приватній компанії, внаслідок чого має сплатити 754 102,11 грн., з яких 409 411,43 грн. – сума основного боргу, 20 863 грн. – 3% річних, 300 567 грн. – індексаційних витрат, 11 208 грн. – витрати на основний судовий збір, а 12 058 грн. – судовий збір за подання апеляційної скарги.
Внаслідок цього рахунки управління освіти Бердичівського району повністю заблоковані, тож сьогодні виникло цілком логічне питання, хто ж довів ситуацію до такого стану? Адже судовий позов, який виграла приватна фірма, як показало ознайомлення з матеріалами справи, не був безпрограшним. Тобто у управління освіти були всі шанси не допустити стягнення такої величезної суми. Щоб розібратися у ситуації, депутати Бердичівської районної ради заслухали звіт першого заступника голови Бердичівської РДА Тетяни Наумчук, яка тривалий час виконувала обов’язки начальника районного відділу освіти.
Як стало відомо з її доповіді, ця історія почалася ще кілька років тому, коли у квітні 2012 року київською науково-виробничою фірмою подано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж Бистрицької школи І-ІІІ ступеня про непридатність її до експлуатації. На початку вересня 2012 року був підписаний договір між відділом освіти Бердичівської районної державної адміністрації (начальник відділу – Неля Оніщук) та одним з приватних підприємств про виконання відповідних будівельних робіт. Фірма отримала попередню оплату згідно договору 632 970,00 грн., і протягом 30 днів її представники мали надати акт звірки про виконання робіт, які пред’явили лише 17 грудня 2012 року. Згідно укладеного договору, приватне підприємство виконало роботу по завершенню першої черги будівництва у відповідності до замовлення районного відділу освіти, який мав прийняти та оплатити акти, сума яких складала 1 118 543,86грн.. Проте з них було оплачено 709 086, 39грн., а решта суми – 409 457,47 відділ освіти оплатити не зміг, адже були виявлені значні суперечності щодо виявлення показників вартості робіт, які різнилися з даними, наведеними у кошторисі та в документації.
Про приватне підприємство забули, а дарма – адже у вересні 2015 року воно подало позовну заяву до Житомирського суду про несплату коштів за виконані роботи. Відповідно до доручення, яке надав начальник відділу освіти методисту, що вела цю справу з самого початку, вона й представляла інтереси відділу освіти в суді. Тетяна Наумчук стверджує, що допомогу від юридичного відділу РДА управління освіти не отримало, справляючись своїми силами. Господарський суд Житомирської області ухвалив прийняти позовну заяву та перенести провадження справи, яку відкладали після цього ще декілька разів. 11 листопада 2016 року Господарський суд ухвалив призначити судову експертизу, у грудні суд ухвалив продовження справи поновити і 18 грудня продовжити засідання.
Тетяна Наумчук доповіла, що з 1 лютого у Бердичівському районному відділі освіти не було ні одного державного службовця, оскільки всі звільнилися, тож вона дала згоду на виконання додаткових обов’язків без оплати праці начальника відділу освіти, так що розв’язка цієї справи відбувалася вже за її керівництва.
Київським незалежним інститутом судових експертиз була проведена судова будівельно-технічна експертиза, і в листопаді Житомирським обласним судом було вирішено частково задовольнити вимоги приватного підприємства до Бердичівського районного управління освіти на сумму 143 003,49грн., з чим позивач не погодився і подав скаргу до Рівненського апеляційного суду.
У листопаді 2016 року Рівненський апеляційний суд ухвалює прийняти апеляційну скаргу від приватного підприємства, відхиливши натомість скаргу Бердичівського районного відділу освіти. Далі розпочинається найцікавіше. У представника районного відділу освіти Нелі Онищук несподівано починаються проблеми зі здоров’ям, і вона просто ігнорує останнє, вирішальне засідання Рівненського апеляційного суду, який присудив задовольнити повністю позов та стягнути з відділу освіти на користь підприємства 754 102,11 грн. Фактично справа була програна внаслідок того, що не було жодного представника з боку відповідача. Більше того – як заявив по закінченню звіту Тетяни Наумчук голова Бердичівської РДА Едуард Томашевський, управлінням освіти не було надано для суду жодного документу, який би підтверджував їх правоту.
В січні 2017 року відділ освіти отримав повідомлення з Казначейства про списання коштів на виконання позивних вимог, а саме 754 102,11 грн., з яких 409 411,43 грн. – сума основного боргу, 20 863 грн. – 3% річних, 300 567 грн. – нарахування індексаційних витрат, 11 208 грн. – витрати на основний судовий збір і 12 058 грн. – судовий збір за подання апеляційної скарги. І голова Брдичівської районної ради Максим Самчик, і голова Бердичівської РДа Едуард Томашевський впевнені – була реальна можливість уникнути нарахування індексації, яка не враховується для державних установ. Однак при розгляді справи суд керувався лише матеріалами, поданими позивачем – так як ніяких документів управління освіти Бердичівського району не надало. Більше того, під час розгляду справи був відсутній навіть представник управління.
«За такі речі треба нести персональну відповідальність, – впевнений голова Бердичівської районної ради Максим Самчик. – Ми не повинні відкидати всі інші моменти, а нести персональну відповідальність, адже у кожного є свої функції, визначені законом. В минулому році у нас було питання по газу, та багато інших. І просто завтра, коли ми подамо рішення в казначейство, з бюджету району списують 754 000 грн.. Безпідставно. Із-за того, що хтось недопрацював. А це ті гроші, які сьогодні могли б піти на утримання галузі освіти, на харчування дітей, на утеплення шкіл, тощо. Це було дуже легко відпрацювати, приїхати на засідання суду, підключити фахівців для консультацій. Адже ми навіть не володіли ситуацією. Тому я вважаю, що за це треба нести відповідальність. Районна рада не каральний орган, але я пропоную визнати роботу заступника голова РДА Наумчук Тетяни Володимирівни незадовільною, рекомендувати голові РДА вжити дисциплінарних заходів до першого заступника та начальника відділу освіти».
Не дивлячись на те, що дану пропозицію підтримав і голова Бердичівської РДА Едуард Томашевський, вона знайшла спротив у деяких депутатів Бердичівської районної ради. Особливо стала на захист працівників районного відділу освіти голова фракції Блоку Петра Порошенка у районній раді, помічник народного депутата України Софія Томашевська: «По-перше, в мене запитання: чому до цього часу ми не розв’язали це питання. По-друге, та фірма, яка подавала скаргу, мала своїх юристів, адвокатів, які представляли їх інтереси у суді. В мене просте запитання: чи були юристи чи адвокати, які представляли інтереси відділу освіти. Я не вважаю, що зараз потрібно робити суд Лінча. Є сьогодні проблема: є вина, але разом з тим є певні об’єктивні причини, які призвели до такого рішення. Ми всі були пасивними спостерігачами, і фактично виходить, що не брали ні в чому участі. Де наші адвокати, де наші юристи? Де обговорення рішення, як вийти з цієї ситуації: ставати в позу і не платити? Ми прекрасно розуміли, що маючи таких юристів, які виступали на боці опонентів, ми рано чи пізно будемо змушені заплатити. Тому я прошу депутатів проголосувати, прийняти цю інформацію до відома і провести розслідування на рівні РДА. І ще одне зауваження. Я хочу сказати, що сьогодні начальнику відділу освіти надзвичайно важко. Вона недавно призначена на цю посаду, і відразу ж на її голову звалилася ціла купа проблем».
Таким чином думки у сесійній залі розділилися: визнати роботу начальника районного управління освіти і першого заступника голови РДА незадовільною, інші виступали за те, щоб прийняти даний звіт до відома та провести службове розслідування. Однак під час голосування ні перша, ні друга пропозиція не знайшла підтримки. Солідарно з БПП за прийняття звіту до відома чомусь цього разу голосували і представники Радикальної партії. Як наслідок – жодне рішення не прийняте, і справа зависла у повітрі. Дуже цікаво, що після того, як Бердичівський район втрачає більш ніж 700 000 гривень по вині конкретних посадових осіб (які, цілком логічно, судячи з їх дій могли бути у зговорі з позивачем), деякі депутати намагаються вигородити винних. А потім ми обурюємося, чому ж ніхто не може притягти до відповідальності високопосадовців з Києва? То подивіться на Бердичівський район і дії провладних сил, і вам усе стане зрозумілим…
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
