10 вересня в Березовій Рудці, мальовничому селі на Полтавщині (Пирятинський район) відбувся традиційний щорічний Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Осіннє золото», та вручення премій імені Дмитра Луценка. Це був світлий і сонячний день, мабуть такий світлий, якою була душа у видатного поета Дмитра Омеляновича Луценка, якого, як кажуть його земляки, народила українська мати, а виховала рідна земля. Та, незважаючи на численні життєві випробування, які випали на долю Дмитра Омеляновича, ця Людина зберегла у серці головне – любов до рідної Батьківщини. Згадаємо його геніальні пісні, які давно вже стали народними: «Києве мій», «Сивина», «Фронтовики», «Не шуми, калинонько», «Мамина вишня», «Хата моя, біла хата», «Осіннє золото», та інші, створені у співдружності з композиторами Л. Ревуцьким, К. Данькевичем, О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, А. Філіпенком, А. Пашкевичем, М. Дремлюгою, І. Шамо.
Я навмисно нагадав назви знаменитих творів, саме для того, щоб ви одразу відчули його високий мистецький рівень, його вишукану поезію. І як тут не згадати спогади виданого хормейстера-диригента Анатолія Авдієвського: «Дмитро Омелянович – особистість непересічна, в народі є такий вислів – Божа людина, тобто від Господа Бога (дана нам). І я з перших днів нашого знайомства, так і в подальшому спілкуванні з ним, я в цьому не раз переконувався. Він дивився на світ зовсім іншими очима і сприймав життя людей по-своєму, завдяки надзвичайно тонкій вдачі, такій чистій натурі, завше емоційно піднесеній…
У ставленні до природи – він чуйний і ніжний її оспівувач і водночас – охоронець, бо вболіває за кожну квітку, зелений пагінчик, за чисте джерельце, батьківську криницю, за рідну білу хату у вишневому галузі, за безкраї степи і синьоокий Дніпро. Ставлення до людей і друзів своїх – теж особливе, незрадливе ставлення,оповите сильною аурою закоханого серця його. Він – самовідданий син свого рідного села, отчої землі. Україну уявляв собі в образі «Матері-неньки і священної Мадонни», і « пишної квітки планети «Земля». А яка невичерпна і незрівнянна любов його до української пісні:
У мене вмить заб’ється в грудях серце,
Коли до болю щира й чарівна,
Десь наша рідна пісня розіллється
І жайвором весняним залуна…
Пісенно-мистецьке свято « Осіннє золото» проводиться на батьківщині поета із 1990 року (це вже 26 років поспіль). Один із засновників цього свята є директор Березоворудського сільськогосподарського технікуму О.В. Котенко. В народному історико-краєзнавчому музеї села відкрито музейну кімнату поета-пісняра. Із 2001 року присуджується також літературно-мистецька премія «Осіннє золото» імені Д.О Луценка, заснована газетою «Вісті» ЦССТУ за підтримки НСПУ, НВМС та Українського фонду культури. А цьогорічний захід особливий. Він приурочений до 95-річчя з дня народження поета. У цьому році володарями премії стали: журналістка українського радіо, популярна ведуча літературно-мистецьких програм, поетеса – Н.Г. Шаварська, художній керівник і головний диригент хору ім. Станіслава Павлюченка (Національний університет мистецтв) – О.М. Скобцова, в номінації композитор-виконавець, премію отримав Олесь Коляда з м. Бердичева, що на Житомирщині, який написав цілу низку пісень на вірші Дмитра Луценка і вже працює над виданням пісенної збірки. Ще одну премію отримав фольклорний колектив «Молодички» (Полтавська область). Варто нагадати, що премія вручається шістнадцять років підряд. Перша премія була вручена у 2001 році. Одні з перших митців, які отримали цю премію, були: Народна артистка України Раїса Кириченко, яку називають «Берегиня української пісні» і композитор Анатолій Пашкевич. З тих пір премію отримували відомі поети, композитори, співаки, артисти, в числі яких поет Микола Луків, Заслужений діяч мистецтв України Михайло Шевченко, знаменитий на весь світ Національний Заслужений Академічний Український Народний хор України ім.. Г. Верьовки, Національна капела бандуристів, Народний артист України Олександр Василенко, Заслужені артистки України Світлана Мирвода, Тетяна Школьна та багато інших митців, які бережно та з великою теплотою ставляться до творчості Дмитра Омеляновича Луценка і в їх репертуарі є пісні на вірші видатного поета.
Від щирого серця хочу сказати вдячні, теплі слова в адресу мешканців та керівництва затишного села Березова Рудка. Скрізь ошатно, охайно, відчувався урочистий, святковий настрій, а крім того, у рамках свята відбулася виставка образотворчого мистецтва: була чудова колекція вишиванок, майстри по дереву демонстрували різні авторські мініатюри, цікаво була представлена і мозаїка. Одним словом, працьовитий і талановитий народ в Пирятинському районі, на батьківщині видатного митця.
На відкритті був присутній син Дмитра Луценка – Сергій Дмитрович, який з великою теплотою, шаною і вдячністю, згадував про свого батька. Кожного року Сергій Дмитрович, робить багато добрих і корисних справ для проведення традиційного свята. Мабуть з самого дитинства, як і його знаменитий батько, він знає, береже і цінує слово «Честь».
Найяскравіша частина пісенного свята як і завжди проходила на сільському «Співочому полі». У великій концертній програмі слухачі мали можливість послухати як артистів-аматорів, так і професійних виконавців, які приїхали з різних куточків України. Переважна більшість пісень лунала на вірші Дмитра Луценка у виконанні хорових колективів, ансамблів та солістів. Особисто мені дуже сподобався виступ народного хору села Березова Рудка. Талановита молодь приїхала з Києва, студенти Національного Університету Мистецтв.
Як іще Україна відзначає 95-річчя з дня народження поета? По-перше, Київська міська рада прийняла рішення присвоїти Д.О. Луценку «Почесний громадянин міста Києва». Також це звання присвоїли і І.Н.Шамо. Вони є авторами геніальної пісні «Києве мій», яка стала офіційним гімном нашої столиці. В місті Києві встановлено меморіальну дошку на будинку по вулиці Суворова, 19-а, де жив і працював поет останні 15 років, а також на краєзнавчому музеї селі Березова Рудка, що на Полтавщині.
Крім того, 23 вересня в Київському будинку учителя відбудеться концерт, який готує член комітету з вшанування пам’яті Д.О Луценка – Тетяна Школьна. Очолює цей комітет М.А. Москаленко, який багато років всіляко допомагав Тамарі Іванівні Луценко, вірній подрузі та дружині поета у збереженні, упорядкуванні та виданні творчої спадщини та книги спогадів про Дмитра Луценка. А ще протягом вересня і жовтня в мистецьких залах нашої країни відбудуться творчі вечори, на яких будуть звучати твори у виконанні кращих українських митців та хорових колективів. Зокрема, 16 жовтня відбудеться великий концерт в приміщенні Національної музичної Академії. Основою цього концерту буде виступ хору ім. Станіслава Павлюченка. А в Національній історичній бібліотеці, що знаходиться в Києво-Печерській Лаврі буде зроблена виставка, на якій будуть представлені твори Дмитра Омеляновича: поетичні книги, компакт-диски з його піснями, фотографії, деякі особисті речі поета. Недаремно в народі кажуть: «Людина живе, доки її пам’ятають». Сподіваємося, що ця добра традиція не зникне і пам’ять про чудового поета-лірика буде жити в наших серцях.
Нехай вічно живе українська традиційна Пісня!
Олександр Невизнаний
Прихильник та шанувальник творчості поета
