Мабуть наболілим для студентів, аспірантів, молодих вчених та викладачів став Бюджет-2017, яким уряд вирішив повернути всю радянську систему оплати праці у минуле. Але найбільш обговорюваним питанням стало питання про стипендіальний фонд ВНЗ, поділ на academic та social стипендії і звичайно підвищення державного фонду до 5,8 млрд. гривень.
Все мабуть повинно було завершитись позитивом, але не тут то було.
1. З 2017 року стипендію отримати за 4.0 буде непросто. Чим ховається таємний зміст даної системи, хоча б тим, що українське студентство в чомусь звикло до старої і недолугої виплати стипендій, яке дозволяло за результатами сесії і заліків, які дорівнювали 4.0 і більше отримати 825 гривень для закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та 625 гривень для закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Уряд в свою чергу запроваджує чудову альтернативу, яка практикується в Польщі, Німеччині та Франції. Це система 50% рейтингу. Вона дозволяє отримати готового студента, який здатен мислити і володіє навичками професії. Відверто скажемо те, що не всі студенти є працелюбними і здатні докладати зусиль на всі 100%, і байдикують до початку сесії, і ледви її закриваючи, отримають стипендію на півроку, при тому, що талановиті студенти, які мають бажання і хочуть навчатись не мають цю можливість лише тому, що вони платять за навчання та їх батьки не в змозі утримувати таке навантаження. Часто саме такі студенти, які витрачають кошти, не зможуть отримати бажане бюджетне місце на спеціальності, яке з’являється у кращому випадку під кінець навчання. В наступному році рейтинг дозволить хоча б не зробити “урівнялівку” і потім спостерігати, як студентство займається розвитком умінь та навичок, а щоб вони змагались за платню, яку вони отримають при наполегливій праці і здачі всіх заліків та сесії.
2. Academic та social стипендії. Те, що справді приведе до змін у цій радянській системі. Кажучи реальною мовою можна спостерігати те, що особи, які навчаються позитивно, відвідують заняття (онлайн-форма також дозволена), здають сесію, вже вважалось чудовим показником його роботи. Але без проявлення активної ролі у житті ВНЗ студентство проходить нудно, а головне є недоліком у навчанні, тому студент до 5 курсу не знає, що таке студентська конференція чи проведення заходів, які поліпшували б його ораторське мистецтво, якщо він став би у майбутньому керівником. Ці фактори вже з липня 2017 впливатимуть на встановлення академічної чи соціальної стипендії Стипендіальною комісією ВНЗ. Поділ на 43% академічних (всі студенти з 5.0 та нижче) та 7% соціальної (особи з обмеженими можливостями;
сироти (отримуватимуть 2000 грн. згідно статусу); діти, батьки котрих загинули під час АТО) стипендій поліпшить їх роботу, за яку вони отримувати приближену до прожиткового мінімуму стипендію. ЇЇ розмір коливається від 1100 грн. (звичайна академічна) до 1600 грн. (підвищена академічна). Також будуть і стипендії по окремим математичним і технічним спеціальностям. Студентам коледжам також підвищать до 830 грн., для ПТУ – 415 грн. Хвиля обурень студентських спілок існувала тому, що стара система передбачала видачу стипендії 75% студентам, що є непомірним натиском на бюджет країни, а ПТУ, які на місцевих бюджетах є нереальним важелем, яке закінчиться без підтримки держави і інвестиційних організацій їх повним закриттям. Але повернемося до поділу по відсоткам. Студенти, які відносились до 43%, повинні в свою чергу довести, що вони хочуть отримувати стипендію за свою працю. Підвищена стипендія буде для студентів, які за результатами сесії і заліків отримали 5.0 (А) у розмірі 1600 грн. Звичайна стипендія встановлюватиметься також по рейтингу, але обмеження в 4.0 вже не існує, що є недоліком системи, тому що особи, які матимуть бал 3.8 і закриватимуть рейтинг, зможуть її отримувати у розмірі 1100 грн. Але на мою думку ВНЗ будуть закривати рейтинг на 4.1-4.0.
3. Можливі зміни. Так, кожне нововведення має багато недоліків, які потрібно виправляти. Те, що ми маємо, фактично чорновий варіант, тому що всі зміни попереду. З липня 2017 встановлення студенту стипендію буде випливати з 90% – це виконання всього навчального плану і 10% – проявлена активна участь у заходах ВНЗ або у науковій роботі. Тобто лише тоді запрацює справжня рейтингова система, яка існує у багатьох країнах Європи. У планах уряду є ще введення у рейтинг осіб, які навчаються на платному (як приклад Норвегія і Великобританія), які змагатимуться на рівні з бюджетниками.
Висновки: Мабуть прочитавши це, Ви подумаєте, що автор статті пропагандує взяття цієї системи за основу, і щоб уряд активно застосовував її досягнення. Так, я вважаю, що ми повинні відійти від нашого минулого і прийняти цю систему. Простий приклад – коли Ви працевлаштуєтесь на бажане місце роботи, роботодавець аналізує, чим Ви кращі, ніж минулий кандидат. Тому все те ж саме тут. Хтось скаже, що робити з студентами, батьки котрих не мають змоги витрачати шалені суми на навчання в університеті. Так, таким студентам потрібно допомогти, не кидати на призволяще, але до таких студентів вимоги мабуть більші, тому що він не отримуватиме стипендію “за милість” перед викладачем, який намалює четвірку.
Студент є крупинкою суспільства, на сьогодні джерел, де можна отримувати інформацію для навчання у сотні разів більше ніж 20 років тому. Тобто він своїми знаннями повинен заробляти на навчання не тільки собі, а й батькам, які підтримають всім можливим. Тому підсумовуючи все вище сказане, можна підтвердити слова моїх колег про те, що “ті, хто добре навчався, буде і надалі працювати”. А ті, хто вештався і не думав за свою долю у великій сім’ї студентів, повинен бути працювати, або ж не заважати іншим отримувати знання і стипендію.
Юрій МЕЛЬНИК, студент, член Бердичівської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України
[ad id=’11619′] [ad id=’11152′]
