Українці рідко звертаються до суду задля захисту своїх прав та інтересів, особливо якщо у ролі відповідача має предстати серйозна державна структура, однак трапляються і винятки, хоча простій людині доволі важко протистояти системі. Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Замега О.В. нещодавно розглядав у скороченому провадженні справу за позовом громадянина міста Бердичева до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій.
Позивач звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, у якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату в повному обсязі невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги він обґрунтовує тим, що має статус учасника бойових дій, та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 12 якого передбачає учасникам бойових дій щорічно, до 05 травня, виплату разової грошової допомоги у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, яка відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 05 травня 2016 року має становити 5650,00 грн.. Однак, у 2016 році йому було виплачено разову грошову допомогу в розмірі 920,00 грн. з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 “Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України”, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.
Позивач з вказаним розміром виплаченої разової грошової допомоги до 05 травня не погоджується, зазначивши, що відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Проте дане положення норми закону визнано неконституційним, згідно з рішенням Конституційного суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Згідно відповіді відповідача від 11.01.2017 року, позичачу, як учаснику бойових дій, у 2016 році нараховано та виплачено 920 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яку прийнято з метою забезпечення виплати в цьому році вищевказаної разової грошової допомоги. Дослідивши докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Встановлено, що позтивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення. Спірні правовідносини, які склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Бюджетним Кодексом України, Законом України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно п. 26 розділу V1 « Прикінцеві і перехідні положення » Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-V111) встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст. 12, 13, 14, 15, 16 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Дані зміни є чинними, крім того Конституційний Суд не висловлювався з приводу їх неконституційності.
В силу вимог п. 2 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення, у таких розмірах – учасникам бойових дій – 920 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача по виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році в сумі 920,00 грн. здійснено відповідно до вимог діючого законодавства України, тому вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Тому керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158 – 163, 183-2 КАС України, суд постановив відмовити за безпідставністю в задоволенні позову учасника бойових дій до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
