Радянська влада лишила по собі у спадок незалежній Україні велику кількість проблем, а ті незгоди, які випали на долю молодої держави під час встановлення омріяної самостійності, призвели у деяких випадках до небажаних наслідків. В результаті чого маємо сьогодні безліч проблем як з житловим фондом, так і в окремих галузях освіти та медицини, що працюють зараз в умовах недофінансування. І тому коли з’являється меценат, який готовий вкладати свої власні кошти у зміцнення матеріально-технічної бази закладу охорони здоров’я, то його мають носити на руках. На жаль, у місті Бердичеві та в Бердичівському районі зокрема, окремих діячів більше цікавлять їх політичні амбіції та можливість «доїти» інвестора, аніж реальна турбота про людей.
Уже майже два роки працює на території Бердичівської центральної районної лікарні Благодійний фонд «”ЕШЕЛ”-ЛЕВІ ІЦХАК БЕРДИЧІВ», який був створений задля того, щоб створити більш-менш комфортні умови для паломників єврейської національності. Вони постійно і у великій кількості приїжджають до Бердичева на могилу легендарного Леві Іцхака, якого поховано на старовинному єврейському кладовищі по вулиці Житомирській – якраз навпроти приміщення Бердичівської районної лікарні. Враховуючи зручне місцезнаходження лікарні та наявність вільних приміщень, частину території лікарняного закладу вирішив взяти в оренду Благодійний фонд «ЕШЕЛ». Було укладено відповідні договори оренди на користування приміщенням колишнього інфекційного відділення, побудованого ще у 1930-х роках, частини харчоблоку для випікання булочок та підвального приміщення районної поліклініки. Благодійний фонд створив свого роду невеликі соціальні центри, де паломники можуть відпочити, поїсти та помолитися. Ще кілька років тому бердичівляни спостерігали картину, коли автобуси з паломниками зупинялися просто біля кладовища, а люди, які з них виходили, не знали навіть, куди їм піти у туалет. Тепер усе змінилося, адже в соціальних центрах, які виникли на території центральної районної лікарні, вони можуть і руки помити, і туалетом скористатися.
Сам голова Благодійного фонду «Ешел» Ісраель Рубін взагалі цікава людина, яку важко зрозуміти корінному жителю Бердичівщини, адже він не живе за принципом «це мені, це мені, і ще це мені», а по можливості намагається допомогти ближнім. За ці кілька років, що Благодійний фонд знаходиться на території лікарні, загальний обсяг вкладених інвестицій перевищив три мільйони гривень. Півмільйона гривень було витрачено на ремонт підвального приміщення поліклініки, під час якого було замінено усі внутрішні інженерні мережі, які там знаходилися і які зараз використовує поліклініка, 250 000 гривень було витрачено на ремонт харчоблоку, зараз планується залучення ще 700 000 гривень інвестицій. Разом з тим важко оцінити ту вагому допомогу, яку фонд надав Бердичівській центральній районній лікарні не дивлячись на те, що щомісяця сплачує їй серйозну орендну плату майже в 15 000 гривень. Було проведено капітальний ремонт туалетів у трьох відділеннях, планується зробити ще три (відповідні будівельні роботи розпочато). У 2015 році фондом було придбано для пацієнтів лікарні постільної білизни майже на 70 000 гривень. А булочками, які випікає Благодійний фонд, харчуються пацієнти районної лікарні. Зараз на базі дитячого відділення лікарні проходять реабілітацію дітлахи Бердичівського району, кожен з яких отримує від фонду печиво, сік та деякі інші продукти харчування. Крім того Ісраель Рубін та його Благодійний фонд постійно допомагають українським військовослужбовцям, які знаходяться в зоні АТО.
До недавнього часу фонд «”ЕШЕЛ”-ЛЕВІ ІЦХАК БЕРДИЧІВ» не афішував свою благодійну діяльність – Ісраель Рубін зізнається, що він не є публічною людиною, та не любить хизуватися своєю допомогою іншим. «Благодійність любить тишу» – цей вираз якнайбільше підходить для цієї людини, яка за два роки зробила для районної лікарні більше, ніж усі народні депутати та районна влада разом взяті. Сам Ісраель Рубін каже, що вагома заслуга у такій співпраці голови Бердичівської районної ради Максима Самчика, який постійно звертається з проханням допомогти у вирішенні критичних питань, що потребують фінансової допомоги. Однак чому ж сьогодні Благодійний фонд так гостро потребує висвітлення своєї діяльності з боку представників ЗМІ? Справа в тім, що декому із депутатів Бердичівської районної ради не подобається, що на території Бердичівської районної лікарні «завівся» такий «дивний» інвестор: в політику не лізе, допомагає без камер та телебачення, та ще й не платить кому потрібно. І ось то на одній, то на другій сесіях Бердичівської районної ради розпочалося планомірне цькування діяльності даного Благодійного фонду. Одним з найактивніших противників діяльності фонду став депутат від Блоку Петра Порошенка Габріел Мкртчян, який заявляв, що євреї збудували на території районної лікарні свій «Бізнес-центр». А під час своїх відвідин Центральної районної лікарні при спілкуванні з журналістами він взагалі не був стриманий у своїх висловлюваннях:
Обещали поменять все туалеты подряд, но поменяли всего три, а их только в больнице – шесть. Евреи что обещали? Они абсолютно ничего не делают. Они обещали все это сделать до нового года. Ни черта не сделали абсолютно, после них тут остается срач, они в туалеты ходят под стенами, они мусор выносят с территории на улицы. Они людей не пускают через свою территорию, чтобы люди прошлись, они думают, что это уже частная собственность. Они начали печь булочки и хлеб абсолютно незаконно, потому что нет ни одного соответствующего документа. Нашу больницу райрада превратила в бизнес-центр, где командующими выступают два человека: это Максим Юрьевич Самчик и от больницы Амбросиевич, потому что у него такое впечатление, что я продался. Я никогда и никому не продамся. В жизни. Я могу только покупать.
После евреев, я лично это видел, завхоз задалбывается подчищать весь этот мусор, который они тут оставляют. Это нужно видеть, сколько мусора они после себя оставляют. Евреи кроме того, что свою хлебопекарню ремонтируют, палец о палец не ударят на благо этой больницы.
Эта больница превратится в бизнес-центр под чутким руководством райрады. Я, Мкртчян Габриэл, это заявляю во всеуслышание. Еще раз повторяю, тут евреи чувствуют себя, дай Бог. Еще хочу сказать, что эти помещения им отдали за копейки, они платят 1400 гривен в месяц! Больше? Я пойду, посмотрю в бухгалтерию, сколько они платят. Я обещаю, что все равно эти палки в колеса так поставлю, что кому-то этот… этот бизнес-центр закроется.
Якщо уважно вслухатися в слова депутата Бердичівської районної ради Габріела Мкртчяна від фракції Блок Петра Порошенка, то мимоволі починає різати вухо слово «євреї». Не інвестор, не бізнесмен, не працівники Благодійного фонду чи паломники – депутат явно робить акцент на національній приналежності керівника Благодійного фонду та його підопічних, так як Ісраель Рубін є євреєм за національністю. Цікаво те, що сам Габріел Мкртчян не українець, а є представником вірменської діаспори, тож також належить до національних меншин. І якщо згадати історію вірменського народу, то колись у минулому вони теж стали об’єктом геноциду, коли їх знищували лише за те, що вони народилися вірменами. Тож коли людина, яка приїхала на Україну, та, власне, у місто Бердичів, де євреї та українці мирно співіснували протягом багатьох років, і починає дорікати єврею його національністю – то це виглядає досить дивно. Крім того ці висловлювання належать депутату районної ради, представнику партії Президента України. Людині, яку обрав народ, щоб захищати його інтереси, а не роздувати міжетнічну ворожнечу на українській землі.
Сам керівник Благодійного фонду «ЕШЕЛ» Ісраель Рубін вважає такі висловлювання образливими та такими, що містять ознаки антисемітизму: «Обраний представляти інтереси своїх виборців, цей чоловік розповсюджує антисемітські лозунги замість того, щоб захищати своїх виборців. Він не достойний представляти інтереси громади, а також ганьбить партію, до якої відноситься. Мені не цікава бердичівська політика. Усе, що роблю, стосується простих людей. Поки побудували три туалети, зробимо й інші. А де депутат був два роки тому, чому сам не взявся за цю справу? Він – антисеміт. Знаю, що українці з євреями були завжди у дружніх стосунках, виручали в скрутні часи, підтримували один одного. Так буде й надалі», – каже він.
Що насправді коїться навколо Бердичівської центральної районної лікарні, і кому вигідно сіяти міжнаціональну ворожнечу у місті чотирьох культур у такі складні для України часи, та хто і чому хоче знищити інвестора, який стільки багато зробив для Бердичівського району, побачимо згодом. Поки що на шаховій дошці вимальовувалися перші фігури, яких активно кинули в атаку, щоб витіснити Благодійний фонд «ЕШЕЛ» з лікарні під надуманими, враховуючи вищевикладене, причинами та, мабуть, особистої нелюбові людей єврейської національності. Однак те, що все це йде від представника партії Президента України Петра Порошенка, може стати причиною грандіозного політичного скандалу у недалекому майбутньому, який зачепить не лише місто Бердичів, але й Україно-Ізраїльські відносини.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
