3 березня військова частина на Червоній горі зустрічала бійців 2 дивізіону 26 артилерійської бригади хлібом, сіллю, та пивом. Але найголовнішими були сльози щастя та щирі усмішки рідних і друзів, які дочекалися все ж своїх героїв.
2 дивізіон 26 артилерійської бригади повернувся з сходу України, де бійці брали участь в проведенні антитерористичної операції.
В зоні АТО дивізіон знаходився з червня 2014, до того були поблизу Херсону.
Під час проведення АТО доводилося перебувати в Амбросіївні, в Благодатному, на Савур-могилі, під Іловайськом.
90% дивізіонного складу будуть демобілізовані, але за власним бажанням зможуть знову повернутися на схід країни.
Помітно, що бійці виснажені та стомлені, але це не завадило їм посміхатися, адже вони вистояли, вони повернулися живими на рідну землю, у рідне місто.
Зізнаються: усвідомлення того, що дома тебе чекають і моляться за тебе, дуже допомагало все витримати та пережити. Безсумнівно, дуже щасливі від того, що приїхали додому, але якщо обставини складуться так, що потрібно буде знову відправитися на війну-поїдуть не роздумуючи.
Родіонов Едуард, командир взводу зізнається, що було дуже важко, оскільки місцеве населення не дуже прагнуло якось допомогти і здебільшого було на стороні терористів, але все ж вдалося вижити, за що вдячні Богу.
Про одне мріють зараз наші військові: щоб не довелося повертатися. Особливо зараз є якась надія, що це все закінчиться. Принаймні має закінчитися.
В своїй силі та мужності не сумніваються, оскільки навіть їхні «позивні» свідчать про відважність та героїзм.
Дай нам усім, Боже, тільки зустрічати героїв живими, а не проводжати їх на війну і в останню путь. Нехай скоріше всі повертаються у мирні домівки, де найрідніші їх дуже чекають.
Слава Героям!
Олена СОНЯЧНА
