Як грім серед білого дня, пролунала заява про зняття Футбольного клубу «Бердичів» із розіграшу Чемпіонату області у Вищій Лізі! Так, команда в першому колі не показувала гри та результату. Але, щоб знятися із змагань… Заціпеніння, і питання: «Як? Хто? Чому?», – перші відчуття після такої звістки. Але перемотаємо стрічку назад і розберемося, що таке ФК «Бердичів», та як він до такого докотився чи, вірніше, як і хто його до цього довів…
У Статуті Міської комунальної установи Міський футбольний клуб «Бердичів-Лідер» (офіційна назва клубу) читаємо, що «метою створення Установи є залучення молоді до розвитку спорту, зокрема футболу, а також надання молоді можливості задоволення своїх потреб у зайняттях спортом». А першим серед основних напрямів діяльності записано «участь у змаганнях з футболу». Футбольний клуб був створений 1995 року. Засновником клубу, читаємо у тому ж Статуті, є «Бердичівська міська рада». З 1996 постійно приймає участь у обласних футбольних змаганнях найвищого рівня. Бердичівляни із року в рік були одними із головних претендентів на медалі Чемпіонату і не рідко їх здобували. Найвищого успіху клуб досягав 2000 та 2006, коли вигравав відповідно Кубок та Чемпіонат області.
Таким чином, футбольний клуб виконує важливу соціальну роботу. Через футбольні змагання забезпечує здоровий розвиток нашої молоді, через принцип змагальності допомагає їй встановитися у житті. Клуб став візитівкою міста, його гордістю, тією частинкою, без якої Бердичів уже не уявити.
Відомо, що футбол на місці не стоїть. І це стосується не лише самої гри, а й розвитку всього футбольного господарства. Та замість розвитку хмари над ФК «Бердичів» із року в рік все більше згущувалися. Що керівництвом клубу зроблено за останні роки для його розбудови, для висвітлення змагань, в яких він приймає участь, для залучення спонсорів, для того, аби у звичайного бердичівлянина з’явилося бажання піти на стадіон і подивитися «на своїх» та Відпочити?! Жодних анонсів у пресі (до них просто ніхто не звертався!), в тому числі у офіційних для міськради «Землі Бердичівській» та інтернет-сторінці міста Бердичева, відсутні якісні афіші (у цьому році «докотилися» вже до роздруківок формату А4, склеєних «скотчем»!), програмок, розіграшів на стадіоні, виїздів для вболівальників. Та багато, що можна зробити, якщо людина «живе футболом»! Але ж це елементарні речі, якими повинен займатися клуб. Натомість всі звіти на місцевому телебаченні, газетах, програмки – це власна ініціатива небайдужих до футболу людей, які виконують за клуб його ж роботу.
Був успіх 2006 року. Але за останні роки, включаючи і згадуваний, команду залишило стільки досвідчених гравців, що вистачило б на дві повноцінні команди! Можна говорити про «непорозуміння» між гравцем і керівництвом, якщо це було б один-два-три випадки. Але коли через це йдуть більшість. То, можливо, справа не в гравцях, а в такому керівництві? До речі, багато з тих, хто пішли, у складі різних команд стали Чемпіонами та призерами Вінницької області, а дехто: А. Козлюк, Ю. Жула, А. Лисюк, грали чи грають навіть у професійних клубах.
І ще про фінансовий бік справи. Часто згадують про бердичівський та клубний патріотизм. Але, наприклад, якби зібрали всіх потенційних футболістів і пояснили, що грошей нема, але є пропозиція представити наше місто у футбольних змаганнях, то, гадаю, знайшлися б такі, хто захищав би честь Бердичева і задарма. Так би мовити, грали б у своє задоволення. Та коли на команду із року в рік виділяють кошти із міського бюджету, а до «команди» – гравців – вони не доходять, коли з ними постійно не виконують жодні фінансові домовленості, то на любові до міста і клубу при такому відношенні з боку керівництва відіграєш не більше, як два-три матчі.
Таким чином, керівництво клубу займається не розвитком футбольного клубу, а його руйнацією, найвищий пік якої (А куди ж іще далі???!!!) – зняття ФК «Бердичів» із змагань. При цьому виділені кошти, до речі, наші з Вами податки, на які утримується клуб, зникають у невідомому напрямку.
Та невже так все безнадійно? Невже за допомогою власних – міських – ресурсів не можливо організувати достойний футбольний клуб? Можна! Не будемо ходити далеко. До прикладу Новоград-Волинський, місто майже вдвічі менше за Бердичів. Два роки тому місто взагалі не мало команди, а стадіон виглядав гірше за наш «Шкіряник». Та в честь 750-річчя міста місцева влада вирішила відродити футбол. У спільній меті об’єдналися міська та районна влада, а також місцеві підприємства та бізнесмени. І нині у Новограді-Волинському чи не найкращий стадіон та, за неофіційними даними, найбільш оплачувана команда в області. А керівництво клубу проводить різноманітні заходи з метою залучити вболівальників, в тому числі розіграші, кольорові програмки. І вони віддячують. На матчі Чемпіонату області збирається по 2-2,5 тис. глядачів.
Або досвід Вінниці. Цього літа теж пролунала заява про припинення існування ФК «Ниви». Та прийшов новий президент. Він об’єднав свої та кошти колишніх власників. А також зробив цікаву пропозицію усім стати партнером клубу: за внесок 3000 гривень в місяць, або 1500 в місяць, або 1500 в півроку (залежно від партнерської програми) клуб пропонує безкоштовні рекламу на стадіоні, місця у ВІП-ложі, атрибутику та багато інших переваг. І нині ФК «Нива» знову сяє на професійній футбольній карті України.
Скажіть, невже у Бердичеві немає людей, небайдужих до футболу, які могли б не просто його сьогодні врятувати, а й розвивати? Є! То що ж, або хто їм заважає підняти наш футбол. А справа в тому, що з нинішнім керівництвом клубу ніхто не хоче мати справи. Адже з їхніми коштами буде теж саме, що і з виділеними для клубу бюджетними. І про це говорить не одна людина, яка могла б дійсно допомогти клубу.
Читаємо у згадуваному Статуті, що «виконавчим органом Установи є – Дирекція, яку очолює Директор», який «призначається на посаду розпорядженням міського голови». Але невже міську владу влаштовує нинішнє жахливе становище у ФК «Бердичів», коли справа дійшла навіть до зняття із змагань? Директор клубу – всього-на-всього найманий працівник. А якщо працівник не справляється із своїми обов’язками, то його звільняють.
Таким чином, якщо ми хочемо й далі бачити хлопців у футболках ФК «Бердичів» на смарагдовому полі, якщо ми хочемо гордитися клубом, який представляє рідне місто (це якраз той бердичівський патріотизм, про який постійно говорить пан Василь Костянтинович), то іншого шляху, як зміна керівництва ФК «Бердичів», я особисто не бачу.
Це думка вболівальника. Звичайно, вона не вирішальна (а часто в нас дослухаються до вболівальників?), але мовчати далі, коли фактично знищують твій рідний клуб і футбол в Бердичеві було неможливо. А змін ми ой як зачекалися…

Янковий Володимир, уболівальник футболу і бердичівлянин,
а також приєднуються до листа S.W.S. (фан-клуб ФК «Бердичів») та Неофіційний сайт ФК «Бердичів»

Після Сказаного. Після написання листа стало відомо, що керівництво ФК «Бердичів» змінило своє рішення і клуб продовжуватиме свої виступи в обласному Чемпіонаті. Тільки грати доведеться, за кількома виключеннями, лише хлопцями 90-91 року народження, які, поки навчаються, готові грати і без винагороди.