Бердичев посетила депутат Верховной рады, заместитель руководителя партии Единый Центр Леся Оробец. В ходе своего двухдневного визита депутат дала пресс-конференцию для бердичевских СМИ и встретилась с учителями Гришковецкой гимназии, где обговорила насущные учительские проблемы. Предлагаем нашим читателям выдержки с пресс-конференции г-жи Оробец.

Те, що зараз відбувається в Верховній Раді є демонстрацією того, як люди домовляються і порушують домовленості. І я говорю не лише про коаліційну угоду. Наразі порушено більше пунктів, ніж в самій цій коаліційній угоді, хоча вона достатньо велика і об’ємна, та проблема в іншому. Проблема в тому, що політики йдуть на вибори, щось обіцяють своїм виборцям, а після того, не проходить і року, як забувають про свої обіцянки.
У мене так склалося, що я буквально з 12-ти років займаюся виборами. Мій батько був політиком, і якщо будуть дострокові вибори, то це вже будуть 15-ті вибори, в яких я беру участь. Мені завжди було дуже цікаво, де та межа між політтехнологіями, між тим, що люди повірять красивій картинці на телебаченні, повірять в гасла, в новий одяг, в нові зображення. І де той момент, коли люди починають думати власною головою, а не телевізором. І для мене цей момент є критичним. Саме тому я хотіла звернутися до вас, до простих людей. Мені дуже сумно бачити коли політики дозволяють собі таке – дозволяють обманювати людей, які їм довіряють. Бо довіра будується роками, а зруйнуватися може в одну мить.
Я не хочу говорити пафосних слів про зраду, про партнерів по коаліції, про те, що так не робиться. Мені відверто просто образливо за те, що наші політики сприймають наш народ як тупих і обмежених. Але я дуже надіюсь, що це не так, що народ не барани, як говорив попередній зрадник Мороз. І що не можна порушуючи домовленості між народом і політиками далі залишатися в фаворі, розказуючи наступну казку. Зараз достатньо банально звучать звинувачення кого завгодно в розвалі коаліції – Ющенко, Балогу, «Нашу Україну», «Єдиний центр», в кінці кінців, інопланетян. Але, по суті кажучи, що відбувається? Найімовірніше будуть дострокові вибори – на відсотків 60-70.
Було прийняте рішення на фракції «Наша Україна», після того як ми 5 разів підряд другого вересня після першого сесійного дня намагалися достукатися до наших партнерів по коаліції, обговорити з ними й прийняти спільне рішення, домовитися входити в зал зі спільною позицією – все це було відвернуто. Після цього о 12-й годині ночі було прийнято дуже важке рішення про розпуск коаліції, і вже 3 вересня воно було зареєстроване. За законом це значить, що в партнерів по коаліції є 10 днів для того, щоб домовитись. На те, щоб знайти точки спільного, щоб переглянути ті помилки, які були допущені до цього, виробити спільну стратегію виходу з цієї кризи. Чи домовляться – відверто не знаю! І найсумніше те, що наші пропозиції піти на переговори зараз просто нехтуються.
Після спливу цих десяти днів є наступний строк – на формування нової коаліції. Є висока ймовірність, що вона буде оформлена в Верховній раді. Тобто, що БЮТ, Партія Регіонів і, можливо, комуністи оформлять свої відносини й створять нову коаліцію, прийдуть до влади й будуть нести відповідальність. В цьому немає нічого поганого, це відбуватиметься в рамках закону, якщо вони зможуть пояснити це своїм виборцям як на сході, так і на заході. Якщо цього не відбудеться, то через 30 днів Ющенко зобов’язаний за законом оголосити дострокові вибори парламенту.
Чому це записано в законі? Тому що має бути політична сила, чи коаліція політичних сил, відповідальна за ситуацію в державі. Якщо відповідальні всі, або читай – ніхто, таке й відбувається в державі. Тому можливо є сенс піддати сьогоднішню ситуацію перевірці виборцями.
Я, Леся Оробець, особисто належу до тих 70% українців, які не бачать сенсу в проведенні дострокових виборів, розуміючи, що це додаткові трати з бюджету, що це наслідок недотримання домовленостей, власних амбіцій, аніж думки про національні інтереси. І тут дуже яскрава відмінність між теперішньою коаліцією в парламенті і президентом.
Нова коаліція взялася в першу чергу редагувати закони під власні інтереси. Є інтерес змінити владу, змінити повноваження президента. Ющенко розуміє, що він не може ставити інтереси вище ніж закон. По закону, якщо не буде нової коаліції, він буде зобов’язаний оголосити про дострокові вибори.
Чому взагалі виникло це питання, чому пішло загострення ситуації? Багато аналітиків ще весною передбачало, що в нас буде дуже жарка осінь. Одначе, не плановано, негадано з’явилось питання Грузії. Відбувся конфлікт на не такій далекій території від нас. Можна по різному ставитись до Грузії, можна по різному говорити про тих, хто був правий, а хто винуватий. Але будучи політиком, мене в даній ситуації цікавить не Грузія, мене в даній ситуації цікавить Україна через призму Грузії. І тут пішли питання руба – не можна було залишатися і в тих, і в тих. Потрібно було вибирати і розуміти власну позицію, позицію власної політичної сили з приводу цього конфлікту.
І в мене, як в українського політика, виникло питання: скажіть, будь ласка, у випадку гіпотетичного конфлікту з гіпотетичним умовним противником, скільки протримається наша армія. 5 днів, 10, 15? Скільки протримаються наші політичні лідери? Давайте говорити про теперішніх кандидатів в президенти. Що відбудеться швидше: нас загарбають фізичними військами, чи легше буде домовитися з нашою політичною верхівкою про здачу інтересів? Знаєте який відсоток ВВП йде на фінансування армії? Менше 1 відсотка. До прикладу, коли Японія після другої світової війни підписала капітуляцію, була прийнята норма за ініціативи американців про те, що Японія не має права виділяти більше 1% ВВП на армію. А нас ніхто не завойовував, причому ми свою армію фінансуємо на 0,8%. Чи може голодна, вшива, недоукомплектована, без солярки армія воювати? Оце мене цікавить в перспективі Грузії. Саме тому ми запропонували на вибір 5 варіантів реакцій країни на грузинські події. І в першу чергу реакції такої, щоб переглянути власну позицію, і власне відношення до власної армії, до нашої обороноздатності. До нашої здатності дотримуватись міжнародних прав і в разі чого захищати власні кордони.
Те, що відбувалася поступова здача власних інтересів теперішньою верхівкою, було очевидно вже давно. Йдеться не лише про газотранспортну систему, йдеться про те, що прем’єр відмовився підписати проголосований на кабміні, ще задовго до грузинського конфлікту, абсолютно нормальний указ про пересування збройних сил іноземної держави по території України, йдеться й про «Венко» і про здачу лівійських родовищ Газпрому. Все це було очевидно, але Грузію побачили всі. І саме Грузія, на жаль, стала саме наріжним каменем для українського політикуму. Ми можемо бути за цим столом різних політичних поглядів, і дякувати Богу, що завдяки нашій демократії ми можемо бути різними, мати різні політичні уподобання, підтримувати різних політичних гравців, або взагалі не ходити на вибори. І це нормально, це і є демократія, я до цього ставлюся абсолютно спокійно.
Я б дуже хотіла попросити вас, представників унікальної професії – ви формуєте громадську думку. Не політики, а журналісти. І я дуже вас прошу, в тому що ви напишете, чи покажете, чи озвучите, акцентуйте увагу, щоб люди перестали думати телевізором, і почали думати власною головою. Тому що якщо ми маємо загрозу для власної національної безпеки, ми маємо розвал економіки, ми маємо непримиренні позиції політиків, які ще рік тому клялись у вічній дружбі, то все це не може не наводити на роздуми. І я дуже прошу донести альтернативну позицію з приводу теперішньої політичної ситуації.
У вас, напевно, є деякі питання, уточнення. Зразу скажу, що для мене не існує незручних питань, тому будемо говорити відверто.

- Лесе Юріївно, Ви сказали про альтернативну позицію. Це позиція «Нашої України», «Єдиного Центру» чи ваша особиста позиція?
- В даному випадку всі три позиції збігаються. Було прийняте рішення на фракції про те, що після подій 2, 3, 4 вересня ми не можемо сидіти на місці, а мусимо їхати в регіони й доносити те, що не завжди показує телевізор. Було прийняте рішення й на раді «Єдиного Центру», яка відбулася в п’ятницю, і це моє особисте рішення – прийняти саме такі пріоритети й бути зараз тут.
- В перший день «Наша Україна –Народна Самооборона» пропонувала декілька законопроектів, які не були підтримані партнерами по коаліції. Чого це стосувалося.
- Проектів постанов по Грузії. Було п’ять постанов, від самої гострої й радикальної Костенківської до самої поміркованої – вибір був широкий.
- Прозвучала така думка, що політики мають між собою домовлятися відносно збереження коаліції. Хто саме має домовлятися – партії чи на рівні окремих осіб?
- Якщо говорити мовою закону, то мають домовитися між собою фракції. Якщо говорити про теперішню політичну ситуацію, то я не переконана, що я і мої колеги по фракції, які проголосували в ту ніч за вихід з коаліції, готові повернутися в ту саму коаліцію, яка була до цього моменту. Ми не готові нести відповідальність за владу коли нас не чують, коли домовляються про одне, а відбувається зовсім інше. Якщо коаліція буде відновлена, то на абсолютно нових умовах і з абсолютно новим контекстом. В першу чергу це відміна тих законів, які були прийняті - я говорю і про спрощений імпічмент, і про СБУ, і про конституційний суд. І друге – це чіткі домовленості про дотримання коаліційної угоди. Коаліційною угодою передбачено понад 200 законопроектів, реально розроблено за рік – 41, а проголосовано за 11. Це абсолютна бездіяльність, тому що щоразу виникають якісь нові позакоаліційні домовленості, виклики, пріоритети.
- Як буде діяти «Наша Україна - Народна Самооборона» у випадку, якщо буде створена коаліція між БЮТ та Партією Регіонів.
- Тоді ми підемо в опозицію.
- А чи можливий варіант коаліції НУНС з Партією Регіонів?
- Знаєте, що дивно. Це те, що саме 1 вересня нас в цьому звинувачувала Юлія Володимирівна. Тому, як для мене, ця тема більш ніж заїжджена, і останні події в Верховній Раді показали, що на відміну від БЮТу, ми не готові до коаліції з Партією Регіонів. Ми вийшли з зали й не підтримали ті дії, що відбувалися. При цьому ми відкриті до переговорів з різними політичними силами для того, щоб розрулити цю ситуацію. Якщо потрібна нова коаліція – не питання, створюйте. При цьому якщо будете мати підтримку виборців і робитимете те, що відповідає їх інтересам. Якщо є політична воля відновити попередню коаліцію – так само. Але якщо й надалі буде розбрід і шатання – то за законом будуть дострокові вибори.
- Чи готові «Наша Україна – Народна Самооборона», «Єдиний Центр» до виборів.
- Я говорю за Єдиний Центр: готові до виборів. Ми ще в далекому березні 2008 року розуміли чим закінчиться ця ситуація. Й ми попереджували і представників «Нашої України» і президента про те, що навіть маленькі відступи від домовленості, порушення правил рано чи пізно приведуть до такого фіналу.
- Нещодавно в одному з Інтернет-видань було опубліковано думку президента України про те, що не має бути ніякого «Єдиного Центру», а має існувати лише «Наша Україна».
- Я уточню: йшлося не про засідання фракції, йшлося про зустріч з президентом, яка відбулася в минулий четвер, якщо я не помиляюся. На якій були присутні більшість представників фракцій. Там йшлося не про розформування «Єдиного Центру» чи розформування будь-яких інших політичних партій. Йшлося про створення єдиної партії. І в даному випадку я скажу, що «Єдиний Центр» абсолютно готовий до цього процесу, і ми готові виступити в цьому процесі єдиним центром. Я переконана, що якщо в демократичних сил «Нашої України», інших партій, які об’єдналися навколо блоку НУНС є перспектива, то й є перспектива в об’єднанні, в сильній коаліції, в єдиній партії.
- Лесе Юріївно, як ви вважаєте, якщо заручини БЮТу й Партії Регіонів не переростуть в шлюб, то президент має право чи зобов’язаний оголосити дострокові вибори?
- Скажу так, за законом він має право, а за відповідальністю й з-за того, що він є гарантом національної безпеки – він зобов’язаний це зробити. А ефективність політиків напряму залежить від ефективності їхніх виборців.