Настав новий 2009 рік. У новорічні свята сон надихнув мене написати статтю на тему культури. Згадалося краще, яке чомусь зникло. Згадав групу ентузіастів, з якими мені довелося відкрити першу в Бердичеві дискотеку «Сатурн» - вона входила в трійку кращих дискотек Житомирщини.
Було цікавіше у минулі роки, але чомусь все хороше забуває наше місто та народ. Союзна слава підприємств міста зникла разом з фабриками та заводами. Навчились руйнувати заводи, військові частини, казарми і робити з них супермаркет та ринок. Краще було б переобладнати казарми під гуртожитки, а не розвалити все до цеглини. Всі бачать, мовчать, навіть наші депутати!

Назву оздоровчого табору «Сокіл» переробили на «Соколятко», мабуть відрізали крила. Але ж «Сокіл» на протязі свого існування все хороше віддавав для дітей, навіть тим, хто прибув з Казахстану, БАМу, Чорнобиля, Польщі, Болгарії. І знову всі мовчать. Хіба було важко продовжити ті соколині добрі справи, традиції.
На режисерському факультеті мене привчили не забувати все найкраще та удосконалювати, доробляти цікаві заходи, сценарії. Куди дивляться наші методисти, режисери Будинків Культури міста та району.
Великі майстри руйнування знищили танцювальний майданчик, перший на місто світломузичний фонтан, продають спортивні комплекси. Хіба ви його будували?
На тротуарах без ніяких проблем стали існувати великі автостоянки приватного транспорту, які бруднять площу Палацу Культури біля фотоательє.
Славний бердичевлянин Шабельник О., батько Бердичева, піклувався про розбудову та культуру міста. Велике спасибі Тобі, наш славний Тато, якого ніхто не замінить. Чому ж йому не дали почесного звання, якого він заслужив довічно?
Де ж поділась наша любов до міста? Кафе «Казка» перекрили «Пивом Чернігівським», автостоянкою, навіть біля кіноафіш. Виходячи з кафе «Казка», дивіться діти, як розважаються на масових гулянках з пляшками дорослі та молодь. Це вам не просто кафе, а «Казка».
А де ж наше, своє, Бердичівське? По місту залишилися рекламні вивіски з давно минулими датами, потрійна вивіска на славному кінотеатрі ім. Фрунзе. Дивіться, не переплутайте. Оце Ваша свята любов до Бердичева?
Після загальноміських заходів залишаються купи сміття, які бачать на ранок наші прибиральниці міста, одразу видно результат культури нашого міста і його мешканців. На екранах телевізорів бачимо чужу гордість за команди КВК «Вінницькі перці», «Дівчата із Житомира», а де наша, рідна Бердичівська команда? Хіба в нас таких немає? Провели один раз КВК краще, ніж команда О. Маслякова на телебаченні і замовкли. Зберіться гуртом з освітянами міста, зробіть спільний план проведення КВК турнірів між всіма закладами освіти та іншими установами, поведіть «Нумо хлопці!», «Нумо дівчата!», «Що? Де? Коли?», та інші заходи, невже так важко? Культура міста повинна показати своє обличчя, щоб нашу молодь бачили тверезу, без пляшок у руках і нецензурщини в будні та свята, і тоді не буде правопорушень в місті. 
Візьміться за нормальне освітлення міста, а то бульварні кульки дають стільки світла, ніби очі кошеняти, можна прийти додому травмованим. Поставили б один кварцовий освітлювач, який зробив би більше користі в цій проблемі.
Чомусь на шпальтах кольорового альбомчика ми бачимо фото людей, яких мало знаємо, їх роботу, турботу про рідний Бердичівський край.
Коли ми побачимо великий циферблат на невідомій будівлі, а то чуємо дзвони невідомого годинника, який кожний день дзвенить, прославляючи своє місто. 
Розвели багато вечірніх кафе та магазинів. Чому б місцевій владі не заборонити продавати після 20.00 спритні напої? Побачивши п’яничок ввечері, страшно проходити. Чому поряд з культурними установами кафе «Рандеву», «Магія Ночі», «Дизель» радіотрансляція передач іде неякісно, де звукооператор нашого радіовузлу? Хіба не можна зробити пряму трансляцію концерту по радіомережі міста? Хіба не можна, щоб з гучномовців, які висять на стовпах, в після робочий час лунала спокійна музика для відпочинку городян?
Треба піднімати культуру міста разом, а то міським аматорам чомусь не дозволено виступати на сільській сцені, або навпаки. Обмінюйтесь досвідом роботи, культармійці! Удосконалюйтесь! Робіть щось, не гальмуйте культурний розвиток міста і тоді, може, й вас згадають наші нащадки. Бо нашій молоді приймати від нас естафету культури. Тож робіть так, щоб в майбутньому нам не було соромно за самих себе!
Степан КАСЬЯН