Багато хто із нас сприймає вибори як лотерею: оберемо того, хто хоч якось поліпшить наше життя – виграли, у іншому випадку – програли.
З іншого боку ми розуміємо, що «краще – ворог хорошого».
Саме ця ситуація: боротьби між розумом (розрахунком) і серцем (вірою) наразі стає рубіконом для кожного із нас.
І тут вмикається наш інстинкт самозбереження, який спонукає нас задуматися над простим питанням, хто із сьогоднішніх кандидатів у Президенти України уже чимось керував і як проявив себе у минулому?
Мій кум пригадав, що у 2009-му році його донька народила йому онуку. Довго розповідав про свої радісні відчуття, а в кінці сказав, що тодішній Уряд надавав велику матеріальну допомогу молодій сім’ї, і ця допомога виплачувалась одномоментно. Добрим словом пригадав Юлію Тимошенко, яка тоді очолювала український Уряд, який не просто прийняв на папері програму підтримки молодих сімей, а і робив це реально.
Давайте пригадаємо і те, що у ті часи молоді сім’ї могли отримати власне житло за програмою молодіжного кредитування, коли Держава страхувала кредити і покривала до 90 % їхньої вартості.
Я вірю справам, а не словам. Це раджу і вам.
Василь Вакаров
Політичний оглядач