На сьогоднішній день у Бердичеві склалася катастрофічна ситуація в галузі освіти, де недофінансування складає майже 12 мільйонів гривень. Місту не вистачає півтора мільйони на фінансування відпускної кампанії за липень і серпень місяць, тобто якщо перша партія вчителів, яка пішла у відпустку, отримала усі виплати у повному обсязі (заробітна плата, 56 днів відпускних плюс матеріальна допомога, яка надається обов’язково відповідно до Закону про освіту), то іншим пощастило менше. Для того, щоб повністю розрахуватися з освітянами, було прийняте рішення здійснити виплати всім вчителям, але директори шкіл та їх заступники поки що залишилися без зарплатні.
Ситуацію пояснює заступник бердичівського міського голови Валентина Адаменко: «Заздалегідь у квітні та травні місяці була проведена нарада, де було зібрано всіх директорів, голів профспілок, була проведена відповідна робота з вчителями. Ми акцентували увагу на те, що держава дає від 5 до 20% надбавки, і з квітня по травень місяць ми виплатили всім 20% (хоча, наприклад, Харків щороку дає тільки 5%, а більшість міст платили лише по 10%). У нас була надія, що нам добавить держава гроші. Тому що станом на 15 грудня 2017 року ми вже мали всю субвенцію і коли її розприділили, то побачили, що нам її повністю вистачає на заробітну плату. Але тоді ніхто не знав, що в січні місяці прийде Постанова про підвищення посадових окладів для педагогічних працівників на 10%. Проте гроші на це підвищення нам держава не додала».
А вже кілька днів тому до наших журналістів звернулися стурбовані батьки, діти яких цього навчального року підуть до 11-го класу загальноосвітньої школи №14 з інформацією про те, що їм зателефонував класний керівник та повідомив, що їх клас… закривають. Як виявилося, подібна ситуація спостерігається і в інших школах міста Бердичева, де починають скорочувати класи, розприділяючи учнів по інших класах, або переводячи в іншу школу. Причиною є недоукомплектація класів, в яких подекуди навчається менше десяти учнів, і те ж саме недофінансування.
«По-перше, зараз в освітню субвенцію не входять гроші, які нам вкрай необхідні, – коментує Валентина Адаменко. – Існує формула, згідно якої в класі повинно бути не менше 25 чоловік. По-друге, держава не дала гроші на поділ на іноземну мову, на українську мову, на інформатику, на трудове навчання. Не дали ні копійки на виплату обов’язкової матеріальної допомоги, яка нараховується майже всім вчителям, що пішли у відпустку. Не дано гроші на заміну: адже якщо вчитель на курсах, або на лікарняному, обов’язково повинна бути заміна. Жодної копійки в субвенції на це немає. Жодної копійки не надано на групи продовженого дня і на гуртки».
За словами заступника міського голови, саме тому проводиться оптимізація класів, щоб в одному класі навчалося хоча б не менше 15 учнів. Що стосується 11 класу ЗОШ №14, то там залишилося усього 9 учнів, саме тому його мають закрити і перевести дітей в ЗОШ №7, де в 11 класі 10 учнів. Подібні заходи задля збільшення кількості дітей в одному класі проводяться і в інших школах. Втім, як нам вдалося дізнатися після візиту до управління освіти батьків 11-класників ЗОШ №14, було досягнуто домовленостей, що це, навпаки, учнів сьомої школи переведуть до чотирнадцятої школи. Якщо, звісно, не будуть проти батьки останніх.
Судячи з того, що держава намагається спихнути усі витрати на місцеві бюджети, які вже і так ледь жевріють, недофінансовуючи такі основні напрямки, як освіта та медицина, у найближчому майбутньому ситуація в місті Бердичеві лише погіршиться. Чи не перетвориться масове закриття класів у масове закриття шкіл – побачимо згодом, ще кілька місяців поживши по-новому.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
