Стакато сердець і стакато коліс залізничного потягу іноді мають єдиний ритм – ритм повернення до рідної домівки.
“Ми, як дорослі діти, які зажили самостійним життям, все одно повертаємось до сім’ї. Адже наша 26 артилерійська бригада дійсно є родиною для тих, хто проходить службу зараз, і навіть для тих, хто звільнився у запас”, – повідомляють журналісти.
Протягом двох днів з зони бойових дій повернулися підрозділи нашої бригади. Ми – командування та військовослужбовці різних звань та посад – зустрічали побратимів на пероні залізничного вокзалу Бердичева.
Разом з нами чекали повернення рідних людей їх родичі: батьки, дружини з дітьми, брати та сестри, а також люблячі подруги і кохані хлопці. Привітати захисників прийшли представники міськради, школярі та студенти, жителі міста.
Ешелон прибував на кінцеву станцію призначення, військовий оркестр грав туш, діти махали прапорцями і вигукували: “Героям слава”, небо квітло салютом.
Потяг зупинився. Традиційний хліб з рук гарних дівчат та квіти від зустрічаючих, а ще сльози радості та довгі обійми… Щирі, від серця, слова подяки від командира бригади Андрія Маліновського і лункі слова над притихлим вокзалом: “Україна! Понад усе!”.
Захисники повернулися…
Зустрічайте їх теплом своїх сердець.
