Пам’ятаєте, скільки суперечок точилося навколо доцільності реставрації міського театру в Бердичеві, на який «вбухали» більше тридцяти мільйонів гривень? Тоді Василь Мазур розпинався про необхідність відновлення культури та духовності, у чому, на його думку, і мав допомогти сучасний європейський театр. Але нещодавно на Офіційному порталі міста Бердичева з’явився проект рішення виконавчого комітету, який, на нашу думку, зводить нанівець усі запевнення про «культуру» та «духовність». Адже культура і алкоголь – речі несумісні.
На найближчому засіданні виконавчого комітету міста Бердичева планують передати в оренду бізнесмену та депутату Бердичівської міської ради Артему Кашпіруку (ВО «Самопоміч») частину фойє Бердичівського музично-драматичного театру по вулиці Європейській, 21. Який планує облаштувати там буфет, що буде здійснювати продаж товарів підакцизної групи. Режим роботи закладу – з 17.00 до 22.00 год. у дні проведення вистав, концертів та інших видовищно-розважальних заходів, тощо.
Можливо, тут немає нічого страшного, але особисто мене сама ідея продажу алкогольних напоїв у театрі жахає. Я так і уявляю, як інтелігентні бердичівські театрали в антракті йдуть до буфету, щоб випити 2-3 келиха бердичівського пива з воблою, а потім повертаються у зал і смачно дихають перегаром на сусідів. І у мене це аж ніяк не асоціюється з культурою. А тим паче, з розвитком духовності у Бердичеві.
То що це: деградація в Бердичеві такого поняття, як культура взагалі, чи лобіювання міським головою Василем Мазуром бізнес-інтересів своїх політичних партнерів? Ніхто ж не проти звичайного буфету – але без продажу товарів підакцизної групи, тобто без алкоголю.
Дмитро КВІТЕНЬ
