Вівторок, 19 Березня, 2024
spot_imgspot_img
ГоловнаБердичівТуристична цікавинка чи майбутня братська могила? Приховані таємниці найвідомішого будиноку в Бердичеві...

Туристична цікавинка чи майбутня братська могила? Приховані таємниці найвідомішого будиноку в Бердичеві ФОТО

Надзвичайніи БердичівНадзвичайніи Бердичів

Житловий фонд міста Бердичева на сьогодні налічує велику кількість багатоквартирних будинків серед яких є і ті, що були побудовані кілька десятків років тому. Зрозуміло, що час невблаганний і потроху деякі з них (у тому числі в зв’язку з неналежним утриманням та несвоєчасно проведеними ремонтними роботами) приходять у аварійний, або ветхий стан. Причому слід добре розуміти різницю між цими двома поняттями, адже не дивлячись на схожість у назвах, вони мають зовсім різне трактування. І від того, яким визнано будинок: ветхим чи аварійним, залежить його подальша доля.

Отже, аварійним вважається стан будинку при якому його подальша експлуатація повинна бути негайно припинена заради безпечного проживання людей. А ветхий стан – це встановлена оцінка технічного стану будівлі, яка відповідає його фізичному зносу (понад 60 відсотків для дерев’яних будівель та 70 відсотків для кам’яних будівель). Тобто, мешканці аварійного будинку потребують негайного відселення, тоді як будинок, який визнано ветхим, ще може експлуатуватися (до визнання його аварійним).

У місті Бердичеві, за словами представників міської влади, більше двадцяти таких ветхих будинків. Але сьогодні хочемо розповісти історію одного з таких будинків, щоправда дивлячись на ті умови, у яких вимушені жити його мешканці, язик не повертається назвати його придатним для життя.

Живуть, мов на пороховій бочці

Саме такими словами можна описати сьогоденні реалії побуту мешканців старовинного багатоквартирного будинку на площі Соборній, 4 у місті Бердичеві, який вже перетнув столітній рубіж, залишившись фактично однією з небагатьох будівель такої архітектурної форми. Час залишив на ньому свій відбиток, а недбальство місцевої влади та балансоутримувача (МК ВЖРЕП №7) перетворили його на смертельну пастку для людей, більшість з яких живуть тут все своє життя.

Своїми враженнями від того, як воно – жити у будинку, який може бут-якої миті обвалитися та поховати під обломками жильців, ділиться молода мама Ліля, яка живе в даному будинку разом з мамою та 8-місячною дитиною.

«Вийшло так, що буквально три дні назад самі по собі впали брили зі стіни. Я злякалася, тому що у мене маленька дитина, і три дні боялася вийти з квартири. Щоб нічого не звалилося на голову. Ми не знаємо що робити, нас ніхто не слухає. В нашому будинку проживає до 30 чоловік, одна сторона тримається в повітрі, з другого боку – відходить стінка. Я переживаю за свою дитину, а місцевій владі все одно як ми живемо, і за що живемо» – каже вона.

Дівчина бідкається, що будинок у будь-який момент може завалитися, водночас стверджує: ніяких ремонтних робіт не проводилося вже протягом десяти років точно. Лише в 2017 році приїжджала якась комісія і визнала будинок ветхим, тобто таким, який придатний для проживання. Зараз молода мати не може навіть грубу включити, так як чекає на приїзд пічників щоб перевірити тягу – внаслідок незадовільного стану будинку є проблеми з димарем.

Здається, влада остаточно втратила совість

Даний підзаголовок не є популістичним закликом, а суворою констатацією факту, принаймні такі думки роїлися у мене в голові під час засідання виконавчого комітету, на якому бердичівський міський голова Василь Мазур навмисне підняв питання по даному будинку. По перше, отримали «на горіхи» журналісти місцевого телеканалу «ВІК», які зняли сюжет на прохання жильців про те, в яких умовах вони вимушені жити. По друге, жахає своєю байдужістю реакція заступника міського голови з питань ЖКГ Сергія Онофрійчука, який заявив, що бердичівлянам час позбутися радянських стереотипів, що їм хтось щось винен, і страхувати своє майно. Адже за його словами, держава чи місто не зобов’язані забезпечувати житлом жильців аварійних будинків, у яких, до того ж, приватизовані квартири.

У якості прикладу Сергій Онофрійчук навів багатоквартирний будинок поблизу ТЦ «Квадрат», навколо якого під час будівництва торгівельного об’єкту теж виник галас щодо о аварійного стану. Зараз, каже чиновник, там люди зробили ремонт, і ніяких проблем не виникає. Цинізм даного твердження зашкалює, адже журналісти добре знають, що вагому допомогу жильцям надав забудовник ТЦ «Квадрат» – підприємець Федір Томашевський, тож гарний стан будинку це його особиста заслуга.

Натомість Василь Мазур категорично заявив, що сьогодні у місті Бердичеві ніяких відселень по старих будинках не планується, а у міському бюджеті немає коштів на придбання квартир для їх мешканців, або на реставрацію чи відновлення будинків. Не виділяє гроші під ці потреби і держава. Тому максимум, на що можуть розраховувати люди після відселення з будинку після визнання його аварійним – так це відселення без отримання житла (можливо, в один з ще існуючих гуртожитків) і місце у черзі на квартиру, в якій вже стоїть більше ста сімей.

Також міський голова звернув увагу, що у Бердичеві нерідкі випадки, коли люди приписують у квартирах по декілька людей та навмисне купують квартири у старих ветхих та аварійних будинках, в надії що їм потім дадуть нову квартиру. Але на це, за його словами, сподіватися не потрібно.

Як усе виглядає насправді

Жителька даного будинку, якому була присвячена така несподівана увага за останні років двадцять і то після втручання працівників ЗМІ, була вельми здивована, коли ми їй розповіли про «мертвих душ», приписаних у квартирах. Ліда стверджує, що в її квартирі приписана тільки вона з дитиною і її мати – інвалід ІІ групи. Та й сусіди, які живуть поряд з ними це переважно інваліди або люди похилого віку, тобто будинок став прилистком для соціально-незахищених верств населення, які живуть тут багато років не зарази примарної вигоди, а через те, що їм просто немає куди йти. І зараз міська влада відверто принижує їх, заявляючи що ніхто нікому нічого не винен?

Падаючі на сходову клітину кам’яні брили, стіна, що потихеньку відходить, дерев’яна підлога на другому поверсі, яка прогнила і тремтить під ногами, рясніючи дірками та підпори, що свого часу тримали будинок а потім кудись зникли. Тож одна сторона будинку тримається в повітрі, а з іншого боку відходить стінка. Це все реалії сьогодення будинку на площі Соборній, який чомусь вважають «ветхим» а не аварійним. Молода мама каже, що кожного вечора лягаючи спати засипає з острахом, що вранці вже не прокинеться…

До цілої купи проблем додалася ще й пошкоджена градопадом стріха, внаслідок чого вода проникає у житлові приміщення. Щоправда, цю проблему ЖЕК пообіцяв усунути.

Туристична Мекка

Цікаво те, що даний будинок є туристичною родзинкою міста Бердичева, так як тут знаходиться один з небагатьох вцілілих «єврейських» двориків. Тож сюди часто навідуються туристи щоб проникнутися духом старовини та зробити кілка фотознімків. І коли ми говоримо про розвиток туризму у місті, саме паче цей будинок, власне, мав би бути одним з туристичних об’єктів. Тим паче, що про нього навіть романи писали.
Натомість секретар Бердичівської міської ради Юля Лефтер, чия передвиборча програма була побудована на туризмі та бажанні зробити з Бердичева туристичну Мекку на кшталт міста Львів, сидить мовчки. Її не цікавить доля будинку, вона жодного разу не стала на його захист чи на захист людей, які вимушені в ньому жити ризикуючи одного разу опинитися під уламками внаслідок завалу. Що у черговий раз підкреслює правдивість вислову «обіцянка-цяцянка а дурневі радість».

Та й міський голова скептично сприймає зауваження від журналістів щодо історичної цінності даного будинку. Вочевидь, це теж не його «тема» – адже з державного бюджету гроші на порятунок будинку не виділять, це ж не театр, на реставрацію якого можна витратити близько тридцяти мільйонів гривен. Не нова спортивна зала. І навіть не очисні споруди. А те, що можуть загинути люди – мабуть, теж байдуже, адже один будинок колись завалився призвівши до масових жертв, а тут людей не так вже й багато живе.

Взагалі у місті Бердичеві за цей час вже пішло у вічність декілька старовинних будинків, і судячи з усього, те чарівне поєднання Одеси та Львову, яке могло б стати туристичною візитівкою міста, та ще залишилося «в живих», теж скоро витіснять сучасні торгівельні центри.

Happy End чи черговий обман?

Все ж піднята мешканцями старовинного будинку проблема яку підхопили журналісти принесла свої результати. Адже міський голова Василь Мазур на камеру дав доручення Сергію Онофрійчуку розібратися з будинком та провести його комісійне обстеження.

І комісія на чолі з заступником міського голови та представниками ЖЕКу таки виїжджала на місце у середу, 24 жовтня. И Поспілкувалася з жильцями, пообіцяла виділити відповідні кошти для вирішення питання. Щоправда ніякого заключення людям не дала – так само, як і суто технічно не могла визначити статус будинку: все ще ветхий, чи вже аварійний. Адже це можне зробити лише відповідна сертифікована організація, до якої навряд чи хтось буде звертатися – дорого.

Натомість за словами жильців, пенсіонерам розповідали про те, що відповідні кошти на ремонт будинку вже виділені (як? де кошторис та розроблена документація?), та просили більше не звертатися до ЗМІ. Принаймні, так нам сказали люди. Тож чи зрушиться справа з мертвої точки до зими, і чи дослухається влада до проблем людей – дізнаємося вже скоро. Аби без жертв обійшлося, бо інколи байдужість влади обходиться аж занадто дорого.

Проте як нам вдалося дізнатися, жильці даного будинку вже не вірять словам, та будуть вимагати офіційного висновку проведеного засідання комісії та звертатися до депутатів, аби ті підтримали їх у випадку винесення даного питання на сесію міської ради

Денис ЗАРЕМСЬКИЙ

Новини Бердичева

Читайте Новини Бердичева у Telegram

Публікуємо найцікавіші статті, події та конкурси. Ми там, де наші читачі!

Новини по темі

Останні Новини

Планшет Lenovo

Lenovo идет туда, куда не рискует пока пойти iPad Pro

0
Планшеты от Lenovo снова удивляют пользователей.  Никто не отрицает, что Apple делает лучшие iPad на Земле, но делает ли Apple лучшие планшеты? Скорее всего,...