П’ятниця, 29 Березня, 2024
spot_imgspot_img
ГоловнаНовиниНовини БердичеваУ нардепа Олександра Ревеги у 4 законопроектах виявлено корупціогенні фактори

У нардепа Олександра Ревеги у 4 законопроектах виявлено корупціогенні фактори

Надзвичайніи БердичівНадзвичайніи Бердичів

На Житомирщині громадська організація ОПОРА підготувала інформацію про законодавчі ініціативи депутатів-мажоритарників. Ось що повідомили фахівці ОПОРИ про коруаціогенні фактори, яки, на їх думку, присутні в законодавчій роботі народного депутата України від Бердичева Олександра Ревеги (цитата):

У Олександра Ревеги (63 виборчий округ) у 4 законопроектах виявлено корупціогенні фактори:

* Проект Закону про внесення змін до статті 39 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо удосконалення системи взаємовідносин між споживачами-бюджетними установами та постачальниками природного газу). Реєстр. № 4175 від 02.03.2016. У законопроекті пропонується внести зміни до частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель», які удосконалять систему взаємовідносин між споживачами-бюджетними установами та постачальниками природного газу, сприятиме надійному і безпечному постачанню необхідних обсягів природного газу. Корупціогенним фактором вбачається положення законопроекту про доповнення частини 2 статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» новим пунктом 3-2, яким пропонується дозволити застосовувати переговорну процедуру державних закупівель як виняток у разі «нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів на закупівлю природного газу для потреб теплозабезпечення».Законодавча ініціатива суперечить вимогам Закону України «Про ринок природного газу».Так, якщо на відповідному ринку постачання природного
газу працюватиме декілька його постачальників, що передбачено Законом України «Про ринок природного газу», то відповідно до вимог частини 1 статті 13 цього ж Закону споживач має право на «вільний вибір постачальника», у таких випадках операції постачання природного газу повинні здійснюватися на конкурсній основі, чому буде суперечити запропоноване нововведення. Крім того, законопроект не регламентує чіткості адміністративної процедури встановлення строку застосування переговорної процедури державних закупівель, як винятку в разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих обставин. Даний виняток законопроектом пропонується запровадити безстроково. Це може створити умови для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання і виникнення корупціогенних відносин.

* проект Закону «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами», реєстр. № 1159 від 02.12.2014р. На думку суб’єкта законодавчої ініціативи проект Закону, може вирішити питання передачі до комунальної власності земель розташованих за межами населених пунктів в межах територій сільських, селищних, міських рад і передачі їм повноважень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності. Разом з тим, результати подальшого впровадження законодавчої ініціативи будуть неоднозначними, оскільки законодавцем чітко не регламентовано адміністративну процедуру щодо розмежування і реалізації зазначених повноважень, щодо земель за межами населених пунктів, які є комунальної чи державної власності. Діючими нормами статті 122 Земельного кодексу України чітко регулюються повноваження органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади за ознакою належності земель до комунальної чи державної власності. Наслідком вказаного може бути невиправдане створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання повноваженнями.

* проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” щодо оформлення права власності на нерухоме майно. Реєстр. № 4768 від 03.06.2016 р. Проектом Закону пропонується відновити видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яку було скасовано Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26 листопада 2015 року. Також, в
запропонованій редакції ч. 2 статті 26-1 проекту Закону, вказано про те, що «Свідоцтво про право власності на нерухоме майно оформляється у двох примірниках, один з яких долучається до реєстраційної справи, а другий видається заявникові. У разі коли заявник виявив бажання отримати свідоцтво виключно в електронній формі та зазначив про це в заяві, свідоцтво оформляється в одному примірнику. Свідоцтво у паперовій формі оформляється на бланку, зразок та опис якого встановлює Міністерство юстиції. Державний реєстратор підписує обидва примірники такого свідоцтва та засвідчує їх печаткою.» Ініціатор проекту Закону обґрунтовує необхідність прийняття цього закону тим, що на сьогодні, після проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявник отримує листок формату А4, на якому друкується інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора. Чим фактично унеможливлюється захист прав власника у разі зникнення відповідної інформації та/або відсутності доступу до Державного реєстру прав власності. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна. Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об’єкта. Реєстраційна справа у паперовій формі включає документи, на підставі яких вносилися відомості до Державного реєстру прав, а також інші документи, отримані та сформовані під час проведення державної реєстрації, що розміщуються у порядку їх надходження і нумеруються. Реєстраційній справі у паперовій формі присвоюється реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна. Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється за рішенням суду. Після проведення відповідних процесуальних дій документи, вилучені з реєстраційної справи, підлягають негайному поверненню суб’єкту державної реєстрації, який забезпечує ведення такої реєстраційної справи. Таким чином, можливість зникнення відповідної інформації виключена. Більше того, право власності на нерухоме майно підтверджується не лише свідоцтвом, воно може бути підтверджено також на підставі тих документів, на підставі яких виникло право власності на об’єкт та зареєстровано у відповідному Державному реєстрі. Відновлення ж видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно є додатковою адміністративною послугою та створює додаткові обтяження для одержувачів цих послуг.Наявність свідоцтв на бланках може ввести в оману одержувачів адміністративних послуг щодо безпечності отримання виключно в електронній формі і відповідно до необгрунтованих додаткових фінансових затрат та відповідних зловживань з боку державних реєстраторів. При цьому, як пропонує суб’єкт законодавчої ініціативи, для того щоб відмовитися від отримання свідоцтва на бланку, одержувач послуги повинен зазначити про це в заяві, в іншому випадку йому виготовляється свідоцтво. Вказана норма також суттєво обтяжує, реалізацію суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб, а тому є корупціогенною.

проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників будівництва об’єктів промислового та сільського господарства), Реєстр. № 4108 від 18 лютого 2016 р. Законопроектом пропонується встановити, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури не може перевищувати 1 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва об’єктів промисловості та сільського господарства за умови, якщо необхідні для їх забезпечення об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є власністю замовника будівництва та/або такі об’єкти не створюють додаткового навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру населеного пункту. Наявність або відсутність додаткового навантаження на інженерно-транспорту інфраструктуру населеного пункту визначається у проектній документації на будівництво. Оскільки проектна документація затверджується органами містобудування та архітектури, даний законопроект буде спонукати замовника будівництва сплачувати кошти органам, які затверджують проектну документацію, з висновком про те, що будівництво не створює додаткового навантаження на інженерно-транспорту інфраструктуру, замість того, щоб сплачувати повну вартість пайової участі у розвитку інфраструктури.

Оксана Данильченко, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Житомирській області

Новини Бердичева

Читайте Новини Бердичева у Telegram

Публікуємо найцікавіші статті, події та конкурси. Ми там, де наші читачі!

Новини по темі

Останні Новини