Підліткова жорстокість набирає все більших масштабів. Причому вік «садистів» молодшає. Найчастіше злочинцями стають діти з неблагополучних сімей та часто на злочинний шлях стають і діти добропорядних громадян.
Що стає поштовхом до цього важко сказати. Та психологи стверджують, що всі вчинки та неконтрольована агресія «родом з дитинства». Отже, якби ми (батьки) не виправдовувалися та майбутня поведінка і вчинки наших дітей, це наше виховання. А не навчальних закладів та дворових друзів, як часто думають батьки.
Тому, Сашко і Михайло (назвемо їх так) стали жорстокими не тоді, як прийшли «розбиратися» з одним чоловіком, а такими вони були і раніше.
Ми не знаємо як проходило їх дитинство. Можливо першими жертвами були домашні тварини, можливо це не перша людина, яка постраждала від них. Та сьогодні, коли вже все саме страшне сталося, це не важливо.
9 липня поточного року Сашко і Михайло прийшли до будинку одного чоловіка. Невідомо, що вони не поділили та між ними виникла суперечка. В результаті суперечки, коли речових аргументів не вистачило, розпочалася бійка. Два здорових юнака, у ході бійки, збили з ніг свого опонента і потім стали жорстоко добивати. Били тяжко і безжалісно: руками, ногами, по голові та обличчю, не розбираючись по яким органам і не задумуючись про наслідки.
А наслідки були страшними. В результаті болі і травматичного шоку чоловік…помер. Без батька і годувальника залишилися малолітній син і дружина.
Таким чином, два юних створіння, один – тільки закінчив школу, другий – учень Бердичівського будівельного ліцею, стали малолітніми вбивцями.
І їх, вже доросле життя, розпочнеться в тюремних стінах. Там вони пройдуть свою школу життя і, через 8 років і 6 місяців вийшовши на волю, навряд чи стануть добрими і чуйними людьми.
Жанна БЕРЕЗОВКА
[ad id=’11619′] [ad id=’11152′]
