На черговому, вже сьомому, засіданні другої сесії Бердичівської міської ради з-поміж інших 24 питань депутатам пропонувалося затвердити «Програму розвитку інформаційного простору міста Бердичева на 2016-2020 роки», щоб була можливість фінансово допомагати ЗМІ, використовуючи кошти з міського бюджету. Однак у деяких виникла підозра, що насправді ця програма створювалася з однією метою: задля підтримки Бердичівської міської редакції радіомовлення, утримання якої у 2016 році обійдеться для міського бюджету у 160 000 гривень. Враховуючи той факт, що зараз місту катастрофічно не вистачає коштів на освіту та медицину, слід знаходити можливості для економії та оптимізації, вишукувати резерви. Тож депутати задумалися, чи взагалі так потрібне місту Бердичеву дротове комунальне радіо?
На одній з депутатських комісій, яка відбулася ще раніше, депутатами було заслухано звіт директора Бердичівської міської редакції радіомовлення Лілії Березовенко, яка розповіла, на що витрачається така сума грошей, скільки людей працює за штатом у комунальному радіо та яка середня заробітна плата по підприємству. Виявилося, що за штатним розписом Бердичівська міська редакція радіомовлення має 3,5 штатних одиниці: керівник (він же журналіст), кореспондент, відповідальний-випусковий та бухгалтер на 0,5 ставки. Середня заробітна плата по підприємству – 2 500 гривень, причому депутати марно намагалися дізнатися, яка ж заробітна плата безпосередньо у керівника комунального радіо. Вони разів десять задавали це питання Лілії Березовенко, проте вона кожного разу уникала відповіді. Спочатку запропонувала подати письмовий запит, потім почала розказувати що вона сама не знає точної суми, оскільки працівники підприємства брали відпустку за власний рахунок, потім взагалі пообіцяла, що бухгалтер підприємства надасть ці дані депутатам пізніше. Така відповідь – це відповідь на рівні першокласника, який заграє з вчителькою, а не керівника комунального підприємства з великим досвідом роботи.
Скільки заробляє директор Бердичівської міської редакції радіомовлення Лілія Березовенко можна дізнатися, подивившись на декларацію про доходи за 2014 рік її чоловіка – помічника народного депутата Віталія Березовенка, де разом з його прибутками вказані і прибутки інших членів сім’ї. Поки що нам відомо лише про одну законну дружину Віталія Березовенка – Березовенко Лілію. Так ось, в декларації пана Березовенка вказано, що його дружина (графа інші члени сім‘ї) за 2014 рік в цілому заробила 152 200 гривень, з яких 50 000 – це заробітна плата, інші витрати та нагороди нараховані декларанту відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Ділимо 50 000 на 12 місяців, і отримуємо місячний оклад директора Бердичівської міської редакції радіомовлення – це приблизно 4 166 гривень. А звідки ж у Лілії Березовенко ще майже 100 000 гривень доходу?
На засіданні депутатських комісій у неї цікавилися, скільки годин на тиждень транслюються радіопередачі Бердичівської міської редакції радіомовлення, і чи немає можливості або перевести підприємство на самоокупність, або ж зменшити кількість персоналу. Виявилося, що місцеве радіо веде свою трансляцію лише… шість годин на тиждень. Щодо зменшення штатів, то про це не може бути і мови, оскільки кожен працівник завантажений роботою, а щодо самоокупності – то це неможливо. Так, наприклад, за 2015 рік підприємство заробило усього 7 000 гривень, так що саме на себе воно не виробить. Проте, якщо уважно розібратися у цифрах, вказаних у декларації, виникає ще дуже багато питань.
Виявляється, 95 000 гривень – зароблені директором бердичівського радіомовлення від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності, ще 7 200 гривень – це інші види доходів. Що це за 95 000 гривень від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності? Що, директор комунального радіо, працівники якого працюють не покладаючи рук, має час на здійснення підприємницької діяльності? Щось більше ніхто з керівників комунальних підприємств бізнесом не займається, а ось вона – молодець, встигає або у якості успішного підприємця себе спробувати, або у вільний від роботи час (чи може все-ж таки у робочий?) заробляти на ниві незалежної професійної діяльності. І, зауважте, заробляти майже у два рази більше, ніж на посаді керівника Бердичівської міської редакції радіомовлення. Тож виникає питання: чому приділяє більше уваги Лілія Березовенко: комунальному радіо чи незалежній професійній або підприємницькій діяльності, яка приносить їй більший прибуток?
При цьому слід зазначити, що закриття Бердичівської міської редакції радіомовлення аж ніяк не вплине на слухачів дротового радіо, оскільки воно здійснює свою трансляцію на хвилях існуючого державного радіоканалу, який продовжить свою роботу. Проте вже без Бердичівської міської редакції радіомовлення, яке на сьогоднішній день не може навіть самостійно виплачувати людям зарплату, не рахуючи оплату комунальних послуг (у минулому році підприємство додатково просило кошти на сплату рахунків за спожиті енергоносії) та оренду приміщення (зараз встановлено на рівні 1 гривні). Тож навіщо витрачати 160 000 гривень сьогодні на підприємство, яке не самодостатнє і збиткове? Ліля Березовенко, виступаючи перед депутатами на сесії, ще раз підтвердила: без фінансування з міського бюджету підприємство не виживе.
Депутат міської ради від фракції «Самопомочі» Володимир Сенча відзначив, що за наданою інформацією компанії «Укртелеком» на сьогоднішній день нараховується біля 2000 підключених радіоточок, і кількість абонентів постійно зменшується. Тож про ніякий розвиток підприємства не може йти мова, воно навпаки, занепадає. А між тим кожна хвилина трансляції реклами на хвилях бердичівського радіо являється платною, тож підприємство може і повинно заробляти цим гроші, а воно показує прибуток за 2015 рік у 7 000 гривень. Окрім того Володимир Сенча наголосив, що під час виборчого процесу, коли кандидати у депутати могли скористатися послугами радіо та розповісти людям про себе, бердичівське радіо мовчало. Бо віддало увесь свій ефірний час територіальній виборчій комісії, яка ним не скористалася, і його не оплатила.
Володимир Сенча назвав це «технічним блокуванням виборчого процесу», і виступив за ліквідацію цієї комунальної структури. Це ж пропонував зробити і депутат міської ради Олексій Побережний, який заявив, що говорячи про розвиток інформаційного простору міста Бердичева, необхідно щоб усі засоби масової інформації були у рівних умовах, а тут мова йде про виділення 160 000 гривень одній структурі, яка транслює свої радіопередачі шість годин в тиждень. Так що краще зекономити ці кошти, і направити їх в потрібне русло. Тим паче, що при ліквідації підприємства місто нічого не втрачає – залишається Всеукраїнська мережа. Голова фракції «Самопоміч» Юлія Лефтер запитала у Лілії Березовенко, чи може комунальне радіо збільшити кількість ефірного часу за рахунок залучення до роботи по підготовці радіопрередач громадських активістів, та виявилося, що тривалість ефірного часу чітко визначена, і не може змінюватися.
У якості підтримки комунального радіо звучали фрази про необхідність швидкого оповіщення населення міста Бердичева у випадку надзвичайних ситуацій, депутати Олексій Побережний (ВО «Свобода») і Валерій Шелепа (ВО «Батьківщина») спростували міфи про так звану необхідність. Побережний відмітив, що питання оповіщеня вирішується простим укладанням договорів спеціалістів виконкому з ФМ-радіостанціями, а Валерій Шелепа наголосив, що у випадку надзвичайної ситуації, згідно чинного законодавства, засоби масової інформації зобов’язані задіяти усі свої ресурси для інформування населення. Також комунальне радіо знайшло підтримку в особі екс-секретаря Бердичівської міської ради депутата від Блоку Петра Порошенка Василя Толочко. Він заявив, що абоненти міської редакції радіомовлення це, як правило, такий контингент, що не купує газети, не має ФМ-приймачів, а комунальне радіо для них – єдине джерело отримання інформації.
Після закінчення дебатів слово взяв міський голова Василь Мазур, який висловив своє бачення з цього приводу зазначивши, що кожен депутат має право на свою думку, та їх обґрунтування. Але сьогодні на сесії міський голова не побачив ніякого письмового обґрунтування з усіма наслідками, до яких призведе прийняття рішення про ліквідацію комунального підприємства Бердичівська міська редакція радіомовлення. Василь Мазур (кум Лілії Березовенко – прим. автора) не розуміє, чому на всіх комісіях цю програму було підтримано, а у сесійній залі – ні, крім того він запитав у депутатів, чи проаналізували вони усі питання, які виникнуть, чи врахували норми закону, трудовий кодекс та інші юридичні аспекти цього питання?
Голова гуманітарної комісії свободівець Олексій Побережний відмітив, що Василь Мазур вводить людей в оману. Оскільки на комісії, керівником якої являється пан Побережний, дане питання було направлено на доопрацювання, а ось питання ліквідації підприємства звісно, має передбачати і процедуру його ліквідації. Так що зараз можна лише неприйняти дану Програму розвитку інформаційного простору, і безпосередньо почати підготовку до ліквідації. Цей варіант теж не сподобався Василю Мазуру, оскільки неприйняття програми автоматично потягне за собою неможливість фінансування комунального підприємства Бердичівська міська редакція радіомовлення, а пройшло вже 26 днів січня місяця нового, 2016 року. Без затвердженої програми Казначейство не пропустить кошти, і працівники підприємства не зможуть отримати зарплатню. Крім того, про звільнення необхідно попереджати за два місяці згідно норм трудового законодавства, а за цей час людям теж необхідно буде платити.
Нарешті було запропоновано оптимальне рішення: Затвердити Програму інформаційного розвитку міста Бердичева на один квартал. За цю пропозицію проголосували майже усі депутати Бердичівської міської ради, лише шість із них утрималось. Приймав участь у голосуванні і депутат міської ради від Блоку Петра Порошенка Віталій Березовенко, після чого Валерій Шелепа обвинуватив його у тому, що він, згідно регламенту, не попередив депутатів про конфлікт інтересів, оскільки директором комунального радіо являється його дружина Лілія Березовенко (нагадаємо, це чітко прописано у регламенті роботи Бердичівської міської ради), пан Березовенко звинувачення відкинув, оскільки, на його думку, тут мова йде не лише про його дружину, але й про весь трудовий колектив підприємства. Тож «Програму розвитку інформаційного простору міста Бердичева на 2016-2020 роки було затверджено лише на один квартал, впродовж якого прихильники закриття комунального радіо мають підготувати відповідні проекти рішення про ліквідацію підприємства і винести їх на обговорення вже наступної сесії Бердичівської міської ради.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
[ad id=’11619′] [ad id=’11152′]
