14 липня 2015 року Верховна Рада ухвалила новий Закон про місцеві вибори.
За відповідне рішення проголосували 257 народних депутатів.
З шести нардепів-мажоритарників від Житомирської області чотири були «за» – Володимир Арешонков, Олександр Ревега, Борислав Розенблат (всі – фракція Блоку Петра Порошенка) та Павло Дзюблик (фракція партії «Народний фронт»). Володимир Литвин та Віктор Развадовський (обидва – депутатська група «Воля народу») під час голосування були відсутні.
«Хочу тезово пояснити, як же все-таки будуть відбуватись вибори 25 жовтня», – написав на своїй сторінці у Фейсбук спікер парламенту Володимир Гройсман.
«Нарешті ми відійшли від гібридної, дуже дивної системи виборів, на яку було багато нарікань, коли частина депутатів обирається за списками, а інша частина за мажоритарними округами.
– В містах, селах і селищах з населенням до 90 тис. вибори відбуватимуться за звичною мажоритарною системою (прим. ред., Мажоритарною вважається система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними).
– Вибори до райрад, міськрад та облрад будуть проходити вже за пропорційною системою (прим. ред., При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу).
– Мерів міст з населенням більше 90 тис. обиратимуть абсолютною більшістю, тобто 50%+1 голос. Для цього передбачена можливість проведення другого туру.
– Місто, район, область діляться на округи. По кожному округу партія може висунути свого кандидата (саме партія, виборчі блоки цим законом не передбачені). Якщо партія набрала 5% голосів, кількість кандидатів від неї які пройшли, визначається відповідно до кількості голосів поданих безпосередньо за депутата в окремому окрузі. До ради проходять ті кандидати від партії, які отримали найбільшу підтримку виборців, а не ті, яких партія поставила на перші місця у списку.
– Висування мерів теж відбуватиметься тільки від партій.
– Щодо бюлетеня. На ньому буде позначено прізвище кандидата, а навпроти назва партії, від якої він висувається. Таким чином відбуватиметься одночасне голосування за кандидата і за партію.
– Дата реєстрації партії для участі у виборах не має значення (немає норми, щоб вона була зареєстрована за рік чи за півроку до виборів)
– Вперше до Закону введено європейську норму щодо присутності у списку партії не менше 30% представників однієї статі.
Ну і нарешті, для тих, хто говорить, що через новий закон певні округи можуть залишитися без своїх представників, відповім – виборцям нема за що хвилюватись, оскільки депутати відповідатимуть за все місто, а Рада зможе додатково розподілити відповідальність депутатів за округи», – написав Гройсман.
Окрім того, у законі пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів в залежності від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті. Мінімальна кількість депутатів ради – 10 при чисельності виборців до 500, максимальна – 80 депутатів при чисельності виборців понад 1,5 млн.
[ad id=’11152′]
