Понеділок, 22 травня, запам’ятається жителям смт. Гришківці Бердичівського району грандіозним скандалом, яким закінчився приїзд до сільської ради народного депутата України Олександра Ревеги. Як пояснив на початку зустрічі сам народний обранець, метою його візиту стало бажання зустрітися з односельчанами, членами виконавчого комітету та депутатами селищної ради, щоб обговорити нагальні питання та знайти шляхи їх вирішення. На жаль, конструктивного діалогу досягти не вдалося, адже нардеп не захотів чути про головну проблему, яка турбує місцевих мешканців – робота підприємства по випалюванню деревного вугілля, яке вже більше року труїть людей шкідливими викидами у атмосферу (читати ТУТ).
На початку зустрічі у стінах Гришковецької селищної ради ніщо не передвіщало скандалу, який розгорівся згодом. Селищний голова Ірена Лісова розповіла народному депутату про ті проблеми, які є на сьогодні та потребують вирішення. Серед них освітлення центральних вулиць, встановлення світлофору на пішохідному переході по вулиці Житомирській поблизу церкви і інші питання, серед яких, втім, питання роботи підприємства по випалюванню деревного вугілля не підіймалося. Олександр Ревега, у свою чергу, розповів про свою депутатську діяльність, про те, які кошти вдалося спрямувати з державного бюджету на підтримку Гришковецької гімназії, зробивши її одним з кращих закладів не лише району, але й навіть серед шкіл міста Бердичева. Щодо світлофора, то це питання він також має вирішити – селищній раді потрібно лише виготовити проектну документацію, яка коштує порядку 10-15 тисяч гривень, а усе інше він бере на себе.
Що неприємно вразило особисто мене, так це те, як народний обранець Олександр Ревега, на мою думку, забагато сам себе вихваляв, стверджуючи, що він чи не єдиний депутат, який стільки допомагає своєму рідному селу. Чомусь після цих слів відразу ж згадався колишній народний депутат Павло Жебрівський (нині – губернатор Донецької області) та його рідне село Немиринці у Ружинському районі, яке він перетворив на справжнє диво українського фольклору та колиску національних звичаїв, де щороку проводиться масштабне святкування Івана Купала, збираючи людей з усіх куточків області. На жаль, за ці кілька років у селищі Гришківці якщо і відбулися якісь зміни, то назвати їх кардинальними язик не повертається. Сам Олександр Ревега стверджував, що саме його рідне село дало найбільшу підтримку на виборах до Верховної Ради, однак сьогодні, судячи з того, що на зустріч з депутатом не прийшло навіть сотні людей, вочевидь, рейтинг нардепа трохи впав.
Серед українців зараз ходить така приказка, що влада скоро введе податок на повітря, так як постійно підвищуються ціни та тарифи. Так ось, у селищі Гришківці чисте, незабруднене повітря – вже розкіш, адже місцеві мешканці жаліються на роботу підприємства по випалюванню деревного вугілля, яке не дає їм дихати, труячи їх та дітей своїм канцерогенним димом. Боротьба з приватним підприємством результатів не дало: дехто думає, що бізнесмен має серйозних покровителів. Адже за випадковим збігом обставин після того, як екологічною службою була розпочата перевірка даного підприємства, на начальника служби надійшла скарга у вищі інстанції від народного депутата Олександра Ревеги. Навіть під час зустрічі з нардепом у залі звучали слова про невідомого «сірого кардинала», за що спробував «зачепитися» депутат, запитавши у виступавшого, чи це є офіційною заявою, хоча останній не називав ніяких прізвищ та імен (чомусь одразу згадалося прислів’я про злодія, на якому шапка горить).
Чому так занервував народний депутат – зрозуміло, адже раніше один з його односельчан пенсійного віку теж сказав щось про Олександра Ревегу, так тоді останній подав у нього в суд за порушення його честі, гідності і ділової репутації як людини і народного депутата України (детальніше ТУТ ). У якості компенсації справжній «народний» обранець вимагав зі свого опонента… 100 000 гривень, правда у суді сторони дійшли згоди, уклавши мирову угоду. Цього разу нардеп, мабуть, знову побачив можливість, маючи власних юристів, притягти до суду ще одного свого односельчанина. І знову ж таки – все за того ж самого підприємця, якого пан Ревега начебто не захищає. До речі, саме обговорення питання виробництва деревного вугілля викликало бурхливі дискусії у залі, під обвинувачення розлючених людей потрапила і Гришковецький селищний голова Ірена Лісова, хоча вона й заперечувала свою причетність до надання будь-яких дозвільних документів на розміщення підприємства.
Громадські активісти, які вже тривалий час ведуть боротьбу за своє власне здоров’я та екологію у рідному селі, поклали на стіл депутату Верховної Ради своє звернення, яке подавали на його ім’я кілька місяців тому, і на яке досі не отримали відповіді. Олександр Ревега, в свою чергу, намагався усіляко уникнути питання діяльності підприємства по випалюванню деревного вугілля, відмовився відповідати на запитання журналістів («Я з виборцями і депутатами зустрічаюся, з пресою можу поспілкуватися пізніше», – сказав депутат), переводив розмову на інше, а інколи взагалі ігнорував людей, розмовляючи по мобільному телефону у той час, коли йому задавали питання. Депутат Верховної Ради Олександр Ревега то говорив, що він не буде вести більше розмову, «бо в нас немає діалогу», то називав активістів «проплаченими», які працюють на «камеру», тикаючи пальцями у журналіста, то, у свою чергу, закликав присутніх «не тикати йому, я ж до вас на Ви звертаюся». На захист Олександра Ревеги стала його громадська помічниця Софія Томашевська, наголошуючи на тому, що така зустріч може звести нанівець бажання людини хоч якось допомагати власному селу.
Коли трохи вляглося, і у залі запанувало щось на кшталт тиші, народний депутат пояснив, що він особисто не має ніякого права закривати чи відкрити будь-яке підприємство, тож допомогти у цьому питанні не може, і порадив звертатися до суду. Також пан Ревега відзначив, що для нього встановлення світлофору важливіше, ніж робота підприємства по випалюванню вугілля, адже світлофор може колись врятувати чиєсь життя. Цікаво, що депутат чомусь не замислювався, скільки здоров’я у процесі роботи забирає підприємство, діяльність аналогічна якому знаходиться під забороною у європейських країнах, і чи не призведе накопичення шкідливих речовин у організмі людей, що проживають поряд, до хронічних та онкологічних хвороб, а потім і смерті? А серед них велика кількість дітей, яких банально труять, з дозволу на те суду, що дозволив підприємству продовжувати свою діяльність, хоча активісти запевняють, що вони продовжуватимуть свою боротьбу.
Тож чому Олександр Ревега не дав відповіді на офіційне звернення своїх односельчан, чому свого часу намагався залякати активних жителів селища судовим позовом на одного з них, чому він не захотів відповідати на запитання журналістів та чому намагався перевести тему кожного разу, як заходила мова за підприємство по випалюванню деревного вугілля? Запитань багато, але депутату Верховної Ради на них відповідати, мабуть, не гоже…
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
