Як інформує Офіційний портал міста, у неділю, 22 грудня в Бердичеві, на Центральній площі, відсвяткували перший день Хануки – єврейського свята, встановленого у пам’ять про очищення Єрусалимського Храму, що відбулося після вигнання з Храмової гори греко-сирійських військ. Із визволенням Єрусалима та Храму було відновлено запалення Менори.
Чому вогні на Менорі вже багато років запалюють саме у центрі Бердичева?.. Тому що місцева єврейська громада щиро прагне поділитися радістю свого великого свята з усіма містянами, тому що у багатонаціональному Бердичеві здавна існують взаємоповага та взаєморозуміння. На цьому наголосив присутній на святі міський голова Василь Мазур. І так повинно бути, переконаний – у самому місті, в Україні, в усьому світі.
Запалені на Менорі свічки, на думку міського голови, символізують собою стан людської душі – стан, коли людина випромінює добро й світло. Досягти такого стану Василь Мазур побажав усім присутнім на площі. Сама Ханука, нагадав, з-поміж іншого, символізує перемогу сильнішої духом меншості над більшістю та стверджує: потрібно вірити у дива. Тож вірити у дива та створювати їх самими зичив учасникам свята міський голова.
Як так сталося, що події, які лягли в основу Хануки, переросли у свято, що відзначається протягом віків? В історії єврейського народу ж бо траплялося чимало див, чимало дивних перемог, але далеко не кожній судилося увіковічнитися у дійство, котре відзначають з покоління у покоління… Задає це питання і дає відповідь на нього рабин єврейської громади Бердичева Аківа Нємой.
Ханука несе в собі особливу енергію, констатує, залишаючись актуальною в усі часи. Невеличка група євреїв перемогла величезну потужну армію, а маленького глечика з маслом, якого мало би вистачити на день, аби освітити Менору, дивом вистачило на 8 днів. Ось, власне, й ідея свята: ніколи не можна піддаватися розпачу. Навіть тоді, коли у меншості.
Розповів Аківа Нємой ще одну історію, що трапилася з рабином із Флориди. Багато років поспіль у свято Хануки він запалював Менору у центрі свого міста. Та лишень тонуло її світло у численних рекламних вогнях. Люди не надто звертали на неї увагу, рабина це засмучувало, але від ідеї запалювання світильника він не відмовився. І ось вчергове настає час святкування… Непомітно з-поміж інших світиться Менора… Раптом всюди зникає електрика – місто занурюється у темінь, і єдине що продовжує давати світло – ханукальний світильник.
Випадковість? Аж ніяк, переконані євреї: запалена свічка несе собою потужну силу навіть тоді, люди цього не помічають. І коли штучне світло може не витримати випробувань, світло вічне горітиме завжди. Не впадати у відчай, а нести світло й людські цінності, закликав людей бердичівський рабин. А вічне – воно завжди актуальне.
Обговорити цю новину у Facebook на сторінці Підслухано в Бердичеві. Встановлено…
