Вчора, міністр економічного розвитку Анварас Абромавичус врешті «прокинувся» і став активно розробляти довгоочікувані реформи.
“Ховаємо совкову спадщину. Вислав на узгодження в інші органи пакет законів щодо скасування трудової книжки. Чекаємо на реакцію”, – повідомив він у “Твіттері”.
[ad id=’11619′]
І «реакція» не заставила себе чекати. За добу міністра навіть було титуловано в номінації «Геній тупого піару».
Мережа Інтернет «гуде» обуреними відгуками. Навіть простий пересічний українець, без вищої освіти, розуміє, що це приведе до чергового хаосу. Так як у трудовій книжці ведеться облік трудового стажу. А трудовий стаж необхідний для нарахування пенсії (принаймні, до введення в дію нового пенсійного закону).
А от міністр видно цього не розуміє. Адже, свою старість він вже забезпечив, той пектися про чужу йому немає чого.
Ми, не маючи свого багажу і розуму, все озираємося на Європу. Так, у багатьох західних країнах трудових книжок дійсно немає, але там є державні реєстри, в які кожна людина занесена під певним кодом. Фіксуються всі її місця роботи, оподаткування та соціальні внески. Тобто, насамперед, потрібно створити держреєстр, в який вноситься вся існуюча інформація по кожній людині з усіх архівів (і то ми впевнені, що частина інформації буде втрачена, в когось, навпаки, з’являться додаткові «заслуги»). А тоді, змінювати «совкову спадщину».
На даний час Пенсійний фонд України має реєстр обліку стажу та доходів громадян. Але!!! Цей реєстр ведеться лише останні 15 років – з 1 липня 2000 року. Для переважної більшості українців, що оформлюватимуть пенсію в найближчі років так 20 повний стаж за реєстром визначити буде неможливо. Тому, доведеться отримувати довідки з усіх установ, де вони працювали до 2000 року (а якщо цих підприємств вже немає?). Перспектива, як бачимо, не з найприємніших.
Звісно, є багато шляхів обійти складнощі в цьому процесі. Наприклад, скасувати трудові книжки для тих, хто лише починає свій трудовий шлях, натомість і далі користуватися цим документом для обрахунку стажу для людей старшого покоління. Але й тут є певні ризики, адже людина просто не бачитиме, що пишуть в реєстрі ПФУ і чи нема там якоїсь помилки. Тому, цілком природно, що громадяни повинні мати доступ до власних даних в цьому реєстрі.
Тому, у всіх громадян України новий реформаторський «шедевр» викликає чимало запитань:
– Що конкретно пересічний українець виграє від скасування трудових книжок саме зараз?
– Чим замінять трудові книжки?
– На підставі яких документів обраховуватимуть трудовий стаж до 2000 року?
– Чи можна буде мати доступ до реєстрів Пенсійного фонду чи інших баз даних з інформацією про місця роботи та стаж людей?
Свого часу на Західній Україні був один маститий археолог, який витратив десять років життя для того, щоб розшифрувати, для чого слугувала одна кімната в одному з замків. Після десяти років праці він зрозумів – це був туалет. Абромавичус значно видатніший за того археолога. Йому знадобився рік, щоб зрозуміти, що єдина проблема, яку треба вирішити в нашому житті сьогодні – це повикидати трудові книжки.
Жанна Березовка
[ad id=’11152′]
Пояснення намагання влади скасувати ТРУДОВІ КНИЖКИ досить просте.
За розпорядженням державних органів у 2011- 2013 роках у зв”язку з так званими “ліквідаціями” державних установ були звільнені деякі працівники, а на їх робочі місця прийняті інші працівники, переважно пенсіонери. Нагадаю, що “ліквідація” державної установи — це лише зміна цією установою кода ЄДРПОУ, без скорочення посад. Тобто у 2011-2013 роках багато малозабезпечених українців були взагалі позбавлені засобів існування за п.1 ст.40 КЗпП.
А тепер держава намагається усіма способами затушувати цей геноцид (масове позбавлення людей засобів існування) , отже, скасування ТРУДОВИХ КНИЖОК призначене саме для того, щоб знищити його письмові підтвердження. Це щось на зразок того, як колись радянська влада вихолощувала відомості про голодомор 1932-1933 років.