Днями в Бердичівському суді оголосили вирок 34-річному рецедивісту, який відбуває покарання в семидесятій колонії по обвинуваченню в умисному убивстві.
6 липня 2021 року він вдарив працівника охорони кулаком в обличчя та зірвав з нього відеокамеру. До суду ця справа надійшла в листопаді минулого року.
З тексту вироку випливає, що інцидент стався тоді, коли охоронці прийшли до однієї з секцій, в яких утримуються засуджені для перевірки. Засуджені почали протестувати проти обшуків. І до них доєднались мешканці інших секцій. На зауваження охоронців не заважати перевірці вони не вважали, а один з них і наніс удар, після якого охоронець опинився на підлозі.
П’ятеро засуджених, які виступали на суді у вигляді свідків, як один, говорили, що від охоронців було чути перегар, і один з них просто впав, вдарившись обличчям об стіл. Стільки ж охоронців показали під присягою, що саме засуджений наніс удар і зірвав боді-камеру.
І ті, і інші свідчення суд визнав суб’єктивними тому перш за все враховував докази, які мають об`єктивне джерело походження, а саме висновок судово-медичної експертизи та показання експерта.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий, за місцем відбування покарання характеризувався негативно, працювати та брати участь у суспільно корисні праці не бажає, станом на липень 2021 року допустив 19 порушень вимог режиму утримання, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі 5 разів поміщався у ДІЗО, заохочень не мав жодного, перебуває на профілактичному обліку як «злісний порушник вимог режиму тримання», «схильний до злісної непокори вимогам адміністрації та дій, що дезорганізують роботу установи», перебуває на обліку у психіатра з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіатів.
З урахуванням наведеного, зокрема обставин та суспільної небезпеки скоєного злочину, яка полягає не стільки у спричиненні власне тілесних ушкоджень, скільки у посяганні на авторитет правоохоронного органу, який вкрай важливий для здійснення своїх функцій, особи обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимим, на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі за скоєння умисного особливо тяжкого насильницького злочину, характеризується виключно негативно, приймаючи до уваги санкцію закону про кримінальну відповідальність, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе і єдиним видом покарання, яке може бути призначеним, є покарання у виді позбавлення волі.
Остаточно суд ухвалив визнати обвинувачуваного винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року, та призначає до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення
