Вчора у чудовому місті Києві відбулась дивна подія: два судді з трьох членів колегії Вищого адміністративного суду України похоронили норму закону про місцеве самоврядування в Україні, яка регламентує таємне голосування під час вибору секретаря міської ради. Вердикт Вищого адміністративного суду, де відбулось засідання по справі «Мазур vs Пономарчук» такий: касаційну скаргу Василя Мазура задовольнити, рішення Бердичівського міськрайонного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду про зобов’язання міського голови Бердичева підписати рішення з результатами таємного голосування депутатів про обрання Пономарчука секретарем Бердичівської міської ради – скасувати. Суд ухвалив нове рішення, яким Володимиру Пономарчуку відмовили у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Кум мера Бердичева Віталій Березовенко так оцінив цю грандіозну подію на своїй сторінці в Фейсбуці:
Вітаю всіх, це наша спільна перемога! Щойно касаційний адмінсуд визнав дії міського голови Василя Мазура правомірними, рішення Бердичівського і Житомирського судів скасував як незаконні. Висновок: Бердичівська міська рада не має секретаря, а Пономарчук як
був “недо…”, так ним і залишився. Справедливість є, за неї варто боротись
В повідомленні пана Березовенка про перемогу Мазура мене «рубанув по вухах» його вислів про «недо…». Раніше приставку «недо…» у оцінці людини і цілих націй використовували нацисти у своїй людиноненависницькій теорії Понадлюдини, вважаючи інші раси, крім арійської, недолюдьми. Так нацисти називали євреїв, циганів і слов’ян згідно нацистської термінолоґії Третього рейху. І ось, 2 червня 2016 року, голова партії Блок Порошенко «Солідарність» Віталій Березовенко використовує термін «недо…» по відношенню до голови бердичівського осередку партії «Батьківщина» Володимира Пономарчука. Бач воно як… І вишиванку одів, і не зігує на сесіях у міськраді, але не втримався «товарищ» у запеклій «Mein Kampf»…
Але я хочу заперечити новим бердичівським фюрерам і партогеноссе, у яких відбулося затьмарення мозку від успіхів в розбудові «бердичівської» демократії. Партія «Батьківщина» пережила багато поганих часів і не зламалася ні під репресіями «демократично обраних лідерів», ні в казематах російських тюрем, нас не лякають підпали автомобілів і замовна брехня кишенькових ЗМІ місцевих олігархів і політичних пройдисвітів. І «судовий успіх» міського голови Бердичева у справі «Мазур vs Пономарчук» – це не кінець справи: ще є Верховний суд України, де ми будемо відстоювати право людей на закон і справедливе судове рішення.
Перемога міського голови Мазура у судовій справі проти Пономарчука відбулась згідно чинного законодавства, а не так як у одній європейській країні. Дуже цікавий випадок, хочу вам сказати, тому викладу його тут.
У одній європейській країні, яка дуже корумпована, був ось такий випадок. Міський голова судився з обраним депутатами секретарем міської ради. Діло дійшло до касації, і раптом суддям, які повинні були розглядати справу, стали дзвонити з адміністрації корумпованого президента, і натякати, що у разі перемоги секретаря міської ради, судді не пройдуть атестацію і у них виникнуть інші проблеми у роботі. Двоє суддів не змогли відмовити корумпованим тварюкам, а один зміг – і написав своє бачення зі справи. Так переміг у суді міський голова.
А «ларчик» такої всемогутності міського голови «відкривався просто». Міський голова «надумав» брати кредит у 300 мільйонів на розбудову найкращого міста у тій корумпованій країні, а підрядниками у справі «як освоїти 300 мільйонів» будуть підприємства, які належать деяким працівникам адміністрації президента та їх родичам. Міський голова поїхав у столицю і пожалівся «колегам по розпилу», що якщо секретарем у міській раді, згідно судового рішення, все-таки стане освічена у місцевому самоврядуванні людина, та ще й політичний опонент, він не зможе зробити «гешефт» і вкрасти гроші з кредиту.
Якщо брати до уваги, що при чесній роботі з освоювання 300 мільйонів для розбудови міста, підрядчики отримують чистий прибуток у 30 мільйонів, то при корупційній схемі «три пишемо, один робимо» можна заробити до 100 мільйонів. Ось і вся розгадка великої «перемоги закону» у одній європейській країні.
Добре, сука, що ми живемо не в тій корумпованій країні, про яку я розказав, а в Україні, – державі, що пройшла очищення від корумпованої гидоти під час Революції Гідності, і де в Вищому адміністративному суді України і в адміністрації президента працюють чесні і порядні люди.
А Віталію Березовенко з «бердичівського філіалу блоку панамських патріотів» на його вислів про «недо…» я відповім так. Справедливість справді є. І ми боремось і будемо за неї боротися. І ще. В народі є добра приказка: добре сміється той, хто сміється останнім. Ось такі справи, пане Березовенко, вибачте, не знаю вашого звання в ієрархії спеціалістів по “недо…”.
Валерій ШЕЛЕПА
Голова депутатської фракції «Батьківщина» у Бердичівській міській раді
