«У Хмельницькому знову на 50 копійок подешевшав проїзд в маршрутних таксі та автобусах. Відповідне рішення міської ради підписав в.о. міського голови Костянтин Чернилевський. Відтак, згідно рішення, від завтра, 25 вересня, вартість проїзду у маршрутках буде знову 3 гривні, а в автобусах – 2,5 гривні», повідомляє сайт ye.ua (http://ye.ua/news/news_21986.html)
А тепер, давайте порівняємо два міста і проаналізуємо, чому влада Хмельницького знайшла ресурси на зниження тарифів на проїзд, а у Бердичеві бажають їх тільки підвищити.
[ad id=’11619′]За даними Вікіпедії, площа міста Хмельницького втричі більша від площі Бердичева, відповідно 93, 05 кв.км і 35.33 кв.км. Це означає, що і кілометраж маршрутних ліній громадського транспорту у Хмельницькому значно більший, а відповідно і витрати пального.
Кількість населення у Бердичеві втричі менша, ніж у Хмельницькому (77.8 тис.чол. і 268 тис. чол., відповідно). Зрозуміло, що в автопарку Хмельницького більше транспортних одиниць і витрати на їх обслуговування, також значно переважають витрати бердичівського перевізника.
З цього виникає логічне питання, якщо витрати перевізника маленького міста Бердичева значно менші, то чому тарифи на проїзд прирівняні до тарифів великих міст?
Нагадаємо, що ще у березні поточного року, планувалося встановити вартість проїзду у розмірі 4 грн. При цьому, влада посилалася на те, що у інших містах Житомирської області тарифи вищі. Тоді Бердичів BIZ звертався до перевізника з проханням надати розрахункові документи по обґрунтуванні тарифів. Відповідь, що надійшла була більш, ніж «лаконічною»: «Тарифи встановлені, згідно чинного законодавства».
Бердичівський перевізник може посилатися на те, що є пільгові категорії населення (у великих містах їх також багато). Питання пільговиків – це, взагалі, «ширма» для людей, щоб показати, нерентабельність підприємства. Але, нагадаємо, що витрати на пільговий проїзд покриваються за рахунок бюджету.
Перевізник може говорити, що у великих містах пасажиропотік більший, відповідно більші надходження. Але, там є альтернативні види транспорту: трамваї, тролейбуси, метро.
Ось тут і «собака зарита». Монопольне становище, яке займає перевізник у Бердичеві (як, до речі, і всі комунальні служби) надає йому право встановлювати будь-які тарифи, бо у бердичівлян вибір невеликий: пішки ( що зовсім задарма) або на таксі (дорого, але з комфортом).
А де ж тоді поділася турбота про народ, яка була обіцяна у передвиборчих кампаніях? Перевізник – народний депутат (акцент на слові «народний»)!
А чому не хвилюється за народ міський голова? Адже він виносить питання на розгляд міської ради і підписує рішення.
Хоч всі «благі справи», які робляться напередодні виборів, сприймаються як передвиборчий піар. Але непогано було б «пропіаритися», за рахунок зниження тарифів на проїзд. Думаю, що це значно вплинуло б на рейтинг перед виборами на посаду мера міста.
Антон Мартинів
[ad id=’11152′]
