Він обрав чи не найбільш мирну у світі професію. І вже точно найсмачнішу. Професію кухара. Але судилося йому зі зброєю у руках стати на захист України, рідного Бердичева, на захист кожного з нас.
31-річний Юрій Ковальський – один із тих, хто, свого часу отримавши інвалідність, міг би залишитися у тилу. Але наш земляк став одним із тих, дуже багатьох, хто відмовився від такої ідеї, і, не дивлячись на проблеми зі здоров’ям, пішов воювати.
Волів бо бачити свою країну мирною, незалежною, не оповитою отруйним рашизмом. Країною, де щебетали би українською дітлахи, де жив би і працював він, його рідні, друзі, знайомі. Озвірілий сусід намірився, було, поставити край Юрієвим мріям, мріям мільйонів українців, кинувши виклик Україні та всьому цивілізованому людству. І молодий чоловік у числі інших цей виклик прийняв.
Командир стрілецького відділення Юрій Ковальський з честю виконав свій військовий, громадянський та людський обов’язок. Першого грудня він геройськи загинув, б’ючи ворога у районі Бахмута. Вічний йому спокій та шана людська…
Багатотисячна Бердичівська громада глибоко сумують з приводу загибелі Юрія Ковальського та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!
