Про це повідомила голова Гришковецької громади Ірена Лісова.
Він служив у 30-й окремій механізованій бригаді ім. князя Костянтина Острозького механіком – водієм механізованого батальйону. Свій обов‘язок виконував так чесно, як і жив цивільне життя. Був дуже працелюбним, добрим, порядним.
У звичайному мирному житті Юрій будував прості плани української родини, але війна все змінила. Тож він став на захист рідної землі. Бився до кінця та повернувся Героєм, якого будуть пам‘ятати, яким будуть пишатися.
Вулицею рідного села несли Героя на руках побратими, а над хатами линула туга втрати від військового оркестра.
А мати так і залишились у гіркій печалі, як тінь самого болю – немає сина, немає…
На кладовищі у Хмелищах схилився над могилою воїна Захисника жовто-блакитний прапор рідної України, навіть у негоду над могилою Юрія буде зливатись блакить неба і золото сонця, нагадуючи усім, заради чого поклав життя Герой.
