Друга світова війна стала найкривавішою подією минулого століття, і майже не закінчилася фізичним винищенням цілої нації, так як фашисти влаштували справжній геноцид для єврейського народу, сотнями тисяч знищуючи невинних людей незалежно від віку чи статі. Безжальних вбивць не могли зупинити ні благання про милосердя, ні дитячі сльози. В Україні першим містом, де розпочався Голокост, став саме Бердичів, у якому на початок війни проживала велика кількість євреїв. Після визволення міста від німецьких окупантів, живими залишилися менше половини від усіх його жителів…
Цього року єврейська громада міста Бердичева відзначає сімдесят п’яту річницю Голокосту, тож для вшанування безвинно загиблих євреїв у роки Другої світової війни бердичівляни 15 вересня о 12.00 годині зібралися біля пам’ятного знака жертвам Голокосту, щоб згадати тих людей, які були вбиті лише за те, що вони народилися євреями. На заході були присутні головний рабин міста Бердичева Моше Талєр, рабин Аківа Нємой, міський голова Василь Мазур, депутати Бердичівської міської ради Володимир Пономарчук та Володимир Левандовський, а також депутат Житомирської обласної ради Ігор Романський та перший заступник голови Бердичівської РДА Тетяна Наумчик.
Під час вшанування пам’яті безневинно загиблих євреїв у роки другої світової війни було згадано хронологію тих страшних подій вересня 1941 року, коли поблизу сіл Хажин та Радянське (зараз Романів) фашистами було розстріляно тисячі мирних жителів, серед яких були і чоловіки, і жінки, і маленькі діти. Очевидці розповідають, що немовлят кидали у яму живими – щоб не витрачати на них патрони, а над місцем страти, щоб заглушити крики людей, кружляло кілька літаків. Саме вересень 1941 року став першим у трагічній історії голокосту євреїв у Європі. Тих, хто вижив у вересні, зігнали у спеціальні гетто, де вони пробули до листопада 1943 року: коли наші війська підступили до Бердичева, німці разом з поліцаями розстріляли і їх.
Враховуючи те, що у вересні іудеї святкують Рошрашана, під час якого сурмлять у баранячий ріг (шафар), головний єврей міста Бердичева саме цією церемонією завершив офіційну частину даного заходу. Звучання сурм проголошує владу Бога, дарування людям Тори, суд над людством, свідчить про майбутнього Месію і є символом мучеництва та накладає на свято характер смутку. По закінченні присутні змогли покласти квіти до пам’ятного знака жертвам Голокосту, після чого бажаючі могли проїхатися місцями масових розстрілів євреїв на території Бердичівського району та вшанувати пам’ять людей, які там поховані у спільній, братській могилі. Головним закликом під час вшанування безвинно загиблих євреїв у роки Другої світової війни був заклик завжди пам’ятати страшну правду про ті часи, та не допустити повторення подібної трагедії у майбутньому.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
