От редактора. Иногда мне кажется, что вспышки добрых дел в мэрии Бердичева проходят примерно по такому сценарию. Сидит наш дорогой мэр у себя в кабинете, думает о народе. Потом раздается громовой голос: «А приподнимите мне веки!!!» и ты-дыщ, начинается новая акция по спасению горожан от добрых дел городской власти.
Проблема неправильных бордюров в нашем городе вечная. Причина ее одинакова для всех проблем города Бердичева: сначала местное самоуправление сквозь пальцы смотрит на нарастающий ком проблем, а потом, в день Д. начинает бороться, под звуки фанфар, с последствиями своего безделья и некомпетентности.
Рекомендую читателям статью Жанны Козочук о неправильных бордюрах и истории борьбы с ними в нашем городе.
Питання проблемного переміщення по місту без перешкод людей з обмеженими можливостями і мамочок з візочками, неодноразово висвітлювалося нашим інформаційним ресурсом та засобами масової інформації Бердичева. Ще у 2007 році журналісти ТРК «ВІК» підняли цю проблему. Через рік знову перевірили, які зміни відбулися у місті по цьому питанні. Висновки були не втішними.
За словами інваліда-візочника, Аркадія Назарчука : “Найважче потрапити до магазинів з товарами повсякденного вжитку. Нема ні пандусів, ні кнопки. А ще переходи, не обладнані бордюри, ні заїзду, ні виїзду”.
Ті ж громадські заклади, які вже були обладнані пандусами, не відповідали нормам. Робили їх скоріше «для галочки», ніж для зручності людей з особливими потребами ( «дуже круті, або слизькі, без поручнів»).
В управлінні містобудування і архітектури запевняли, що встановлення і якість пандусів контролюють. Спочатку на містобудівній раді, потім спеціальна комісія, яка приймає об’єкти дивиться, під яким кутом встановлена доріжка для інвалідів. Тим, хто неправильно встановив пандус, пишеться припис, щоб був перероблений згідно норм.
Ох і любимо ми все переробляти. Чи то для створення видимості бурхливої діяльності, чи то наш місцевий бюджет настільки багатий, що ми спочатку будуємо, потім перебудовуємо, а потім розробляємо спеціальні програми та норми, і будуємо по-новому.
Кажуть, історія розвивається по спіралі і періодично повторюється у якості фарсу. І наше місто – не виняток. В Бердичеві міська влада знову побачила проблему бордюрів і пандусів.
«Мер у вівторок доручив своєму заступнику Михайлу Гайчені активізувати процес обладнання тротуарів спеціальними з’їздами-виїздами і закінчити ці роботи до осені» – повідомляє газета «Бердичівські новини».
Хтось почне хлопати від завзятості міських посадовців, але виникає логічне питання: «А чому ці спеціальні з’їзди-виїзди не були запроектовані при прокладанні тротуарів?». Адже люди з обмеженими можливостями і особливими потребами з’явилися у місті не сьогодні, вони жили тут завжди. І будівельні норми тут існують, і закони України.
Для міського голови і будівельників нашого квітучого міста, нагадаємо, що згідно ДБНВ.2.2-17:2006 :
Поздовжній уклон шляху руху, по якому можливий проїзд інвалідів на кріслах-колясках, не повинен перевищувати 5 %. При влаштуванні з’їздів із тротуару біля будинку та в затінених місцях допускається збільшувати поздовжній уклон до 10 % на протязі не більше 10 м. Поперечний уклон шляху руху слід приймати в межах 1-2 %.
– Висоту бордюрів по краях пішохідних шляхів на ділянці рекомендується приймати не більше 0,05 м.
Висота бортового каменю в місцях перетину тротуарів із проїзною частиною, а також перепад висот бордюрів, бортових каменів уздовж експлуатованих газонів і озеленених майданчиків, що прилягають до шляхів пішохідного руху, не повинні перевищувати 0,04 м.
Шановний міський голова Бердичева Василь Костянтинович. Ви десь бачите в ДБНВ.2.2-17:2006 речення «а потім доручити Михайлу Гайчені активізувати процес обладнання тротуарів спеціальними з’їздами-виїздами»? І ми не бачимо. Та чому ж не робити все і зразу згідно будівельних норм? Не перед виборами, а зразу – як це роблять у Польщі чи Німеччині.
Жанна КОЗОЧУК
Фото Алексей ТРОСТЯНСКИЙ,
(решетки “ливневки” выше уровня воды, это бердичевское ноу-хау и перспективная тема очередных указаний Михаилу Гайчене)
[ad id=’11152′]
