Купальний сезон у розпалі, а отже і небезпека нещасних випадків на воді залишається. З початку 2020 року на водоймах Житомирської області потонуло 23 людини. А за 2 місяці цього літа – 10 осіб (з них 2 дітей). Торік у літній сезон на цей час  було 17 загиблих, у тому числі 4 дітей.

Купатися треба у призначених для цього місцях, на обладнаних пляжах. Інакше можна отримати травми ніг, які пов’язані із засміченням дна водойми скляними і металевими предметами. Тим більше не можна пірнати в незнайомих місцях. Діти до 12 років допускаються в воду тільки у супроводі дорослих.

Гірські ріки мають стрімку течі, яка може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при паданні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

На морі треба зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не  намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки.

Розрізняють два види утоплення. Вони залежать від мого чи людина намагалася втриматися на воді й під час цього наковталася води, яка переповнила шлунок і потрапила до легень, або ж людина не намагалася рятуватися і швидко пішла підводу. Перший тип називається істинним або синім (синя асфікція), а другий – блідим (бліда асфікція), коли вода не потрапляє до легень.

При рятуванні людини, яка тоне, вадливо додержуватись певних правил. Не тримати її за волосся або голову, а підхопити під пахвами, розвернути до себе спиною і пливти до берега, намагаючись, щоб голова потерпілого була над водою.

При будь-якому типові утоплення забороняється повертати голову потерпілого – це може призвести до додаткової травми при можливому переломі хребта (якщо потерпілий пірнав із берега). Треба слідкувати, щоб голова не рухалася у шийному відділі хребта.

На березі спочатку треба видалити воду з дихальних шляхів: стоячи на одному коліні, покласти потерпілого на своє зігнуте коліно мок, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба і голова звисали вниз. Потім однією рукою відкрити рот потерпілого, а другою поплескати його по спині або плавно надавити на ребра з боку спини. Повторювати цю процедуру до припинення бурхливого витікання води. Після цього перевернути на спину і покласти на тверду поверхню. Хустинкою швидко очистити порожнину рота від піску. Провести штучне дихання і непрямий масаж серця до появи самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності.

При блідому типі утоплення треба відразу розпочати штучне дихання, а при зупинці серця – непрямий масаж. Це зумовлено тим, що людина пішла під воду в стані панічного страху, і при контакті з холодною водою і подразненні глотки й гортані в неї наступила раптова зупинка дихання і серця.

Купання у незнайомих та забруднених водоймищах. Фактори небезпеки для здоров’я і життя. Шляхи уникнення нещасного випадку.

Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Існують правила безпечної поведінки на воді. До них належить заборона запливати на судновий хід і не наближатися до суден (барж), не гратися у воді (тягнути когось за ноги під воду, робити захвати шиї тощо), не плавати на надувних матрацах, не заходити у воду у нетверезому стані.

Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості тонуть люди, які вміють плавати, і з самовпевненістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягнути рукою на себе ступню за великий палець.

Треба навчитися відпочивати на воді. Першим способом є відпочинок лежачи на спині. Треба спокійно розправити руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитись, лише злегка допомагаючи собі триматися у горизонтальному стані. Набрати в легені повітря, затримати і повільно видихати. Другим способом є так званий “поплавок”. Для цього треба вдихнути, зануритись у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих. Видихати треба у воду повільно, порціями. Потім випірнути, набрати повітря і знову у “поплавок”.

Правилами поведінки на воді забороняється

1. Купатися в місцях, які невизначені місцевими органами виконавчої влади та необладнані для купання людей.
2. Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
6. Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
7. Вживати спиртні напої підчас купання.
8. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття тощо), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
10. Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.
12. Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.
13. Купання дітей без супроводу дорослих.

Правила поведінки для дітей

1. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
2. До купання допускаються групи дітей до 10 чоловік під наглядом одного, що має добре плавати і має прийоми рятування на воді.
3. Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.
4. Місця купання обладнують рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей ретельно перевіряється дно аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води й повітря.
5. Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
6. Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
7. До і після купання проводиться перевірка наявності дітей, шляхом шикування їх уряд у відповідності до своїх куп одягу.
8. Відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, ввійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
9. При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються.

Заступник начальника Бердичівського МРВ Управління ДСНС України у Житомирській обл. Рейко В. Є.    

 Обговорити цю новину у Facebook на сторінці Підслухано в Бердичеві. Встановлено…