Бджолиний мед з давніх часів відомий, як унікальні ліки від багатьох недуг. До складу меду входить більше 70 корисних речовин, серед яких: глюкоза, тростинний цукор, фруктоза, амілаза – фермент, що перетворює крохмаль на цукор, ліпаза і каталаза. У ньому містяться амінокислоти, мінеральні солі кальцію, калію, натрію, хлору, заліза, сірки, вітаміни групи В і антибактеріальні речовини.
Мед не псується тривалий час за умови зберігання в сухому місці.
У меді не ростуть грибки і не розмножуються інші мікроорганізми, так як це продукт з високим вмістом цукру. Завдяки цій якості, мед вбиває бактерії і гнильні мікроорганізми.
Мед має стерилізуючі властивості і довго зберігає тканини і живі органи в стерильних умовах.
Бджолиний мед є цілком повноцінним продуктом харчування.
Мед, як ліки, не має побічних ефектів, покращує самопочуття і стан всіх систем і тканин тіла.
Холоднішає. У таку пору гарячий чай з медом – на вагу золота. Як не помилитися у виборі?
Про його корисні властивості відомо так багато, що навряд чи потрібно когось у них переконувати. А ось нагадати про те, яким має бути справжній мед, особливо зараз, коли саме час робити його запас на зиму, думаємо, буде не зайвим. На жаль, у наш час у продаж надходить дуже багато підробок. Не уникнув цієї долі й мед.
Тому, купуючи його, треба бути обережним і звертати увагу на його якість. Той мед, що продається в магазинах, це, найімовірніше, мед наполовину. Він навіть взимку прозорий і рідкий. А досягається це тим, що його нагрівають, внаслідок чого він втрачає добру половину цілющих якостей.
Купуєте мед – обов’язково покуштуйте. Він не повинен мати ніякого стороннього аромату. Може бути прозорим, але лише влітку, в період його збирання. До кінця осені натуральний мед обов’язково кристалізується. Правда, є сорти, з якими цього не трапляється, – це каштановий і з акації, але їх у нас, на Закарпатті, продають досить рідко.
Мед має бути густим і в’язким. Якщо рідкий, як вода, – це свідчить про те, що він «незрілий». Його швидко зібрали і привезли, щоб продати, у ньому мало корисних речовин.
Мед буває світлим і темним. Колір його залежить від рослини-медоноса. Наприклад, гречаний – темний, а липовий – світлий. Якщо мед зібраний на різнотрав’ї, його називають квітковим, гірським, степовим, луговим. Він поєднує в собі властивості різних рослин, вам невідомих. При схильності до алергії такий продукт навряд чи варто купувати.
Натуральний мед нагадує густий сироп, витягнутий з вічок сотів, він швидко кристалізується. Існує хибна думка, що зацукрований – поганої якості. Одначе кристалізація лише свідчить про незначний вміст води і не впливає на корисні властивості продукту.
Найбільша складність – відрізнити натуральний від фальсифікованого. Мед підробляли в усі часи і в усіх країнах. До низьких сортів для поліпшення товарного виду додавали цукрову і крохмальну патоку, борошно, желатин, гіпс, глину, крейду і навіть тирсу. У наш час найпоширенішими способами фальсифікації є підміна ботанічного джерела. Наприклад, дешевий соняшниковий мед видають за дорожчий, липовий.
Недобросовісні бджолярі можуть підгодовувати бджіл під час медозбору перегрітим медом або сиропом. Зовні такий, щойно зібраний, мед не відрізнити від натурального, але за своїми корисними властивостями він йому не відповідає.
Виявити підробку неозброєним оком неможливо. І відкиньте всілякі байки про «хімічний» олівець. Лише лабораторний аналіз дасть змогу оцінити якість меду і те, наскільки він натуральний. Тому краще купувати його у перевірених постачальників – на ринках або в спеціалізованих магазинах, де він продається у фабричній розфасовці.
