Вступ
9 серпня 2016 року Інтернет та засоби масової інформації сколихнула інформація про те, що Міністерство освіти отримало рекомендації від Міністерства фінансів «скоротити» витрати на стипендії в наступному році, оскільки гроші є тільки на виплати соціально незахищеним категоріям студентів, а також аспірантам і докторантам. Давайте проаналізуємо даний конфлікт двох міністерств, який ставить «під загрозу» життя студентської молоді, а точніше їхне матеріальне заохочення.
Аналіз ситуації
Як ми знаємо, на нашій території триває 2-річна війна на Сході. Кошти конче необхідні бюджету держави. Хоча хочу пояснити деяку річ, яку не пояснить журналіст, не вивчаючи економіку на макрорівні чи фінаналітику. Бюджет – це план, як правильно розподілити фінанси, в майбутньому грошові кошти на програми уряду, реформи, в тому числі фінансування МОН. Тобто якщо в бюджеті заплановано витратити 500 млрд грн на країну, то на більшу суму мають просити дозвіл чи урізати витрати.
Проблема фінансування дуже гостро постала ще в 2015. Головною проблемою стало, що органи освіти отримало всього 11 мільярдівгривень! На всі освітні програми. А на виплатустипендійвиділили із цієї суми всього 5 мільярдів. Всі розуміють, є економічні реалії, але… Проблема виплат існує вже сьогодні, розпочинаючи від закладів професійно-технічної освіти, яким вже достатньо проблем з перекладу їх на місцеві бюджети.
Для довідки:
розмір для учнів професійно-технічних навчальних закладів становить 311 грн;
для студентів ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст” або «бакалавр» – 622 грн;
студентам (бакалаврам, магістрам) вишів ІІІ-ІV рівнів акредитації виплачують 825 грн.
Також існують соціальні стипендії для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків. Для учнів ПТУ такі виплати складають 961 грн, для ВНЗ – 1989 грн.
Зараз можна сказати, що суми є великими. І тут погодяться майже 6% студентів. Стипендію отримують 82% студентів-бюджетників. Для 25% з них виплата грає дійсно ключову роль, покриваючи більше половини всіх витрат. Для студентів, які мають різне матеріальне становище, вона відіграє різну роль. Одне питання, коли вони ідуть на «похід у заклади громадського харчування з подругами», друге коли батьки з сільських містечок не можуть забезпечити матеріально своїх дітей і ці півтисячі дійсно відіграють роль рятівників, або коли немає одного із годувальника, це стає ще важчим становище.
Пояснення сторін
Мінфін запропонував Міністерству освіти і Міністерству соціальної політики перейти на європейську практику: коли стипендії не сплачуються всім, а діляться на дві складові. Два види стипендій, це соціальна (підтримка найменш захищених категорій учнів: дітей-інвалідів, позбавлених батьківського піклування, з малозабезпечених сімей) і академічна (використання коштів як мотиваційна роль покращення роботи найбільш кращих студентів).
Судження фактів
В Міністерстві фінансів чітко дали зрозуміти, якби це питання не актуалізували, і далі нікого б не цікавило, хто і за які заслуги отримує стипендії. Мінфін виступає подразником, щоб зрушити питання з мертвої точки. Прикладом стає наша сусідня країна, яка теж прошла важкий шлях реформування освіти. У Польщі лише 10-12% кращих студентів отримують стипендію тільки за підсумками навчання на першому курсу. У польських університетах вона становить приблизно 130 євро. Але також підвищується за результатами на старших курсах.
Думка експертів
Для студентів давно існує система отримання стипендії.Щобїїотримати, студенту достатньонабратипід час здачісесії за 5-бальною шкалою середній бал 4.0. Тобто система є недосконалою тим, що якщо ти маєш трійки, вони можуть перекритись рівномірною кількістю пятірок. Це доводить, що система є недосконалою, а студенти які хочуть вчитись на вищу стипендію не хочуть вчитись, бо бачать як «працюють» їхні однолітки.
Наша стипендіальна система забезпечення не виконуєнісоціальну, німотивуючуфункцію.На думку експертів, витрати треба збільшити в тому, що виплати отримають менше студентів, але суми будуть більше. Основну частину стипендіального фонду повинні складати соціальні стипендії, які треба поділяти максимально адресно, тобто розмір соціальної стипендії визначається для кожного окремого студента не за довідкою сироти, напівсироти, інваліди, а з огляду на його потреби і ряд інших чинників (наявність і доходи батьків, потреба в житлі, споживчий кошик).
Для того, щоб це спрацювало, треба дотримати дві умови. По-перше, зобов’язання по соціальних стипендій передати в Мінсоцполітики. По-друге, до перевірки дійсних потреб студентів підключити новий механізм Мінфіну по верифікації соцвиплат.
Інший вид стипендії – академічний Для того, щоб забезпечити її гідний розмір, треба посилити критерії отримання стипендії. Прикладом є європейські заклади, де середній бал становить 5. Але ще студенти змагаються між собою додатковими досягненнями: громадська активність, наукові публікації, спортивні перемоги.
Майбутні дії
Всісторониконфліктусходяться на тому, щостипендіальнуполітикудержави давно пора міняти. Головне питання – наскількирадикальними і глибокимиповинні бути реформи.
Студентськіорганізаціїготовіпогодитися на змінумеханізмувиплат, якщо при цьому не зменшувати суму грошей, призначену на стипендії. Але для них важливотакож і те, щобвиплатиотримувалибагатоучнів.
В Законі «Про вищу освіту» чітко вказано, що стипендія виплачуватиметься в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум. Але як ми бачимо з даних довідки це не зовсім так.
Студентські профкоми вважають,щоакадемічністипендіїповиннірозподілятися не за середнім балом, а за загальним рейтингом за все дисципліни – виплатиотримуютьперші 67% в списку, а викладачам не потрібно буде «валити» студентів на сесії чи протягом року.
Мінфін вважає, що стипендіальна політика залишилася на рівні 25-річної давності і вимагає більш радикальних змін. Швидше за все, для нинішніхстудентів не змінятьчинний порядок нарахуваннястипендій, реформи торкнуться вженаступніпокоління. Урізатистипендії зараз політики і чиновники навряд чизважаться. По-перше, такезниженняобсягу прав громадянинаможе бути оскаржене в судах, аж до Конституційного. По-друге, нікуди не подівсятакий фактор українськоїполітики як миттєвийпопулізм.
Вступна кампанія 2016
Цього року вступна кампанія показала себе мабуть не з кращої сторони. Для працівників приймальної комісії (особливо в коледжах) це розпочиналось з безперервних чергах батьків подати заяви до вузу. Електронна система, яка не витримала натиску студентів, не була готова до роботи. Серверам не вистачало пам’яті для опрацювання. Або як вночі, в 3-4 години вона шляхом «магічних» дій ледви вмикалась, щоб зареєструвати учня, який здав ЗНО на високі бали, а раптово система дала збій і він вже немає таких високих балів. А приймальна комісія сиділа і заповнювала базу, щоб всі були в списку, і нікого не було забуто. Я радий, що МОН не запровадила електронку для молодших спеціалістів, тому що було набагато якісніше подати в паперовому вигляді. І знати, що ти подав і передав відповідальність за це. Звичайно потрібно вказати, про надзвичайно малу кількість бюджетних місць на спеціалізації. А інколи і їх відсутність, що і вилилось у даний результат.Загалом в цьому році до українських вищих навчальних закладів на денну форму навчання вступило 465 тис. абітурієнтів До цього обсягу входять як студенти-бюджетники, так і контрактники за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями – бакалаври, магістри, спеціалісти та молодші спеціалісти.
При цьому на бюджет вступило 237 тис. , на контракт – 227. Таким чином, майже половина зарахованих в цьому році абітурієнтів – 49% від загального обсягу – навчатимуться за кошти юридичних та фізичних осіб.
Нагадаємо, що в цьому році вперше реалізовувалась модель адресного розміщення державного замовлення для вступників до вишів. Ця модель дозволила реалізувати принцип «місце йде за студентом» та в межах 25% від обсягу минулорічного державного замовлення збільшити кількість бюджетних місць в університетах, куди прагнули вступити абітурієнти з найвищими балами.
Практика ж говорить зовсім інше. В деяких вузах було до 10, а для студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст» ледви досягало 3-4, бо рейтинг та адресність студентів була така. Відповідь однозначна – ручний розподіл був набагато кращим. Це визнають особливо випускники коледжів, які побачили результати того, що після відміни позачергового і позаконкурсного вступу червоний диплом відігравав хоч якусь роль, зараз можна його просто отримати і положити в скриньку. Тому що на кожний напрям чи спеціалізацію потрібно здавати екзамен, який в університетах підпадає у «зручні» дати в один час.
Висновок
Читаючи про рекомендації Мінфіну скасувати стипендії для студентів та фінансування магістерських програм я не вірю, що люди зі здоровим глуздом здатні підтриматицю ідею. Таке рішення може підштовхнути до студентських протестів, а зі студентами краще так не жартувати.
Україна далеко не бідна держава, щодня бурштинова мафія заробляла мільйон доларів. Мабуть скільки ж коштів осідає на митниці, відмивається на вирубці лісів, приховується від оподаткування і виплачується у конвертах. Треба вирішити: ми хочемо, щоб в нас розумні люди навчалися чи малозабезпечені? Якщо ми хочемо, щоб тільки розумні навчалися, а ті, хто не хоче вчитися – працювали, треба платити розумним.
Стипендія не може виплачуватися не за розумом і результатами навчання, а по тому, що в студента немає грошей. В іншому разі ми досягнемо того, що малозабезпечені родини, замість шукати роботу дітям і таким чином ставати забезпеченими, віддадуть їх в університет. Стипендія як підтримка має сенс тільки якщо людина розумна і після навчання стане ще розумнішою. Але аналізуючим фактором зараз є той, що студенти іноді змушені покинути навчання через нестачу фінансів.
Багато хто не хоче визнавати, але кількість українських студентів закордоном (найбільше Польща, Німеччина, Англія) росте. Але якщо відмінять стипендії, вони просто будуть бачити вигоду іти в іноземні вузи. Вивчити мову не велика проблема. Є тільки у «фінансування» батьками навчання.
Є і багато програм, коли студенти будуть вчитись «в кредит», а потім віддавати до 40 років. Це не кращий вихід, але він існує. Програми обміну в нас майже і не існують. Можлива тільки співпраця…
Стипендії надмірно важливі для сучасного студента. Зараз ціни злетіли до небес, і багато ледве зводять кінці з кінцями. Стипендія, хоч і не набагато, але вже хоч якось полегшує ситуацію. Навіть якщо подивитися з боку мотивації. Багато зараз вчиться в Україні, бо є можливість ще отримувати гроші за це. Але кому знадобиться українська освіта, ще й платна (особливо про магістратуру), коли вона взагалі ніяк не цінується в європейських країнах, і в світі цілком? Цінується мозок і навички, а не диплом. Все більша кількість студентів буде їхати за кордон для отримання освіти, і все менше буде вчитися у нас. Ми вже добились, що 34% працює не по спеціальності в Україні і світі. Тож подумаємо, чи потрібно піднімати про такі зміни, чи подумати як удосконалити систему стипендій.
Юрій МЕЛЬНИК
[ad id=’11619′] [ad id=’11152′]
