Українська влада за роки незалежності нашої держави довела свій власний народ до того, що вони починають здригатися лише від одного слова реформа, адже ми вже пережили їх стільки, що вистачило б на кілька націй років на п’ятдесят уперед, і на своєму гіркому досвіді вже знаємо, що після кожної такої «реформи» життя пересічного громадянина тільки погіршується. Між тим кожен новий міністр чи уряд, який приходить на зміну «попєрєдникам» (як правило, вони не затримуються більше ніж на кілька років), знову намагається приміряти на себе амплуа великого реформатора. Тож не встигли довести до пуття одну реформу, як одразу ж приймаються за іншу. Ось і ідея про створення госпітальних округів ледве не коштувала жителям міста Бердичева можливості отримання якісних медичних послуг, як то кажуть, на місці.
Останні кілька місяців точилося багато розмов навкруги створення так званих госпітальних округів у рамках децентралізаційної реформи, однак для більшості бердичівлян, я впевнений, і досі невідомо, про що ж, власне, йде мова і як це реформування медичної галузі вплине на покращення якості надання послуг для населення. Перш за все давайте розберемося, що ж воно таке, госпітальний округ. Згідно з визначенням, госпітальний округ – це територіальне об’єднання закладів охорони здоров’я декількох районів в одну мережу по принципу доступності, густини та кількості населення, наявності готових лікувальних закладів, усталених шляхів доставки пацієнтів та дорожнього сполучення. Один госпітальний округ передбачає обслуговування не менше ніж 120-200 тис. населення, досяжність в радіусі 60 хвилин або 60 кілометрів.
Адміністративним центром госпітального округу має бути населений пункт з населенням понад 40 000 жителів. По задуму, децентрацізаційна реформа дозволить оптимізувати витрати на утримання численних лікарень, наблизить саме якісні медичні заклади до населення областей без необхідності відвідування обласного центру. При цьому обласним радам, згідно з реформою, пропонувалось створити такі округи самостійно, що ледь не призвело до того, що місто Бердичів (не дивлячись на те, що має відповідну базу щоб бути центром госпітального округу) могло залишитися за бортом.
Про непростий процес створення госпітальних округів у Житомирській області на черговому засіданні виконавчого комітету міста Бердичева присутніх проінформувала заступник міського голови Валентина Адаменко. Вона повідомила, що з січня місяця цього року стартував перший етап медичної реформи, одним з головних завдань якого було на державному рівні затвердити межі і склад госпітальних округів. При цьому госпітальний округ мав містити в собі ряд медичних установ, закладів і обов’язково лікарню інтенсивного лікування першого або другого рівня, яка обслуговувала б певну територію і надавала населенню цілодобову інтенсивну медичну допомогу із застосуванням високих технологій як в екстрених так і в планових випадках. Попередньо в Житомирській області планувалося відкрити три госпітальних округи з центрами в місті Житомирі, Коростені та Новоград-Волинському. Про Бердичів мова не йшла, так як головною аргументацією щодо недоцільності створення тут госпітального центру було близьке розташування міста до обласного центру – міста Житомира.
Валентина Адаменко розповіла, що зваживши усі переваги госпітального блоку для бердичівлян, міський голова Василь Мазур звернувся до уряду держави та до обласного керівництва із клопотанням таки створити бердичівський госпітальний округ. Його звернення щодо створення госпітального округу та лікарні інтенсивного лікування другого рівня на базі центральної міської лікарні було розглянуто і вирішено позитивно. Тож нині сформовано Бердичівський госпітальний округ з чисельністю населення 199 987 осіб та адміністративним центром у місті Бердичеві. До округу увійшли: Бердичівський район (28 310 осіб), смт. Ружин та Ружинський район, смт. Любар та Любарський район, м. Чуднів та Чуднівський район, Червонецька об’єднана територіальна громада (Андрушівського району). На базі центральної міської лікарні планується створити лікарню інтенсивного лікування другого рівня (лікарня першого рівня обслуговує не менше 120 000 осіб, а другого рівня – не менше 200 000 осіб).
Також під час засідання виконавчого комітету виступили головний лікар міста Бердичева Лариса Бабікова. За її словами, 30.11.2016 року було дано доручення розробити план створення округів в Житомирській області, а вже 23 грудня відбулася колегія управління здоров’я, де було вирішено створити три округи, і Бердичів в цей план не входив. Цю інформацію довели до відома головним лікарям районних центрів, але виникло багато запитань. Тому вже в понеділок 26 грудня Лариса Бабікова зустрілася з Василем Мазуром, вони обговорили ситуацію, що склалася і почали діяти.
Було направлено відповідне звернення до голови Житомирської обласної адміністрації та в Кабінет Міністрів України. Головний лікар зауважила, що за нормами для створення госпітального округу потрібно мінімум 40 000 населення, а у місті Бердичеві на 1 листопада 2016 року нараховується 76 901 особа. Важливою умовою для створення округу є виявлення бажання громадян лікуватися в тому чи іншому медичному закладі. Громада Ружина, Любара та Червонецька об’єднана територіальна громада самі виявили бажання лікуватися в Бердичеві.
Після того як були відправлені ці листи, 4 січня Житомирська обласна рада все ж прийняла рішення про створення в Бердичеві госпітального медичного округу. А вже 20 січня, коли місто Житомир відвідувала в.о. Міністра охорони здоров’я зі своїм заступником, всі проблемні питання були узгоджені. Не дивлячись на створення госпітального округу, поки що немає ніяких положень про його роботу, так як вони будуть підготовлені протягом року. Поки ще невідома подальша доля районної лікарні, та за словами головного лікаря і заступника міського голови, скоріш за все Бердичівська районна лікарня залишиться лікарнею планового лікування. Тобто там не буде хірургічних втручань, інтенсивного лікування, а хворі будуть отримувати лише планове лікування. Наприклад – у неврологічному та терапевтичному відділеннях.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
