Кожен працівник, який оформлений офіційно, хоче відпустки та має право на щорічну відпустку. Як не крути, проте без відпочинку продуктивність працівників падає, і це було неодноразово доведено різними дослідженнями. Керівнику, бухгалтеру та власнику бізнесу важливо знати, які саме права мають їх підлеглі та як правильно надавати відпустки, щоб уникнути порушень закону.
Основна відпустка: що варто знати?
Пропонуємо розглянути основні факти та нормативи, згідно з якими й відбувається надання працівникам щорічної відпустки:
Питання відпусток регулюється законодавчо
Основні документи — Закон «Про відпустки», а також Кодекс законів про працю в Україні. Виняток становить процедура надання відпусток під час воєнного стану: для цього окремо був створений Закон №3494.
Мінімальна тривалість відпустки — 24 календарних дні
Кожен працівник має право на 24 дні відпочинку на рік, і це значення є мінімальним, а тобто надавати можна і 28, і 30, і 60 діб відпустки. У цей період підлеглі отримують повну зарплатню в розрахунку з кількості днів, проведених у відпустці. Розраховується оплата з урахуванням середнього доходу працівника.
Відпустку можна ділити
Не обов’язково надавати всі 24 або більше днів відпустки одразу: як правило, більшість компаній та працівників погоджуються на поділ відпустки на дві або більше частин, наприклад 15 днів відпочинку влітку, та ще 15 — взимку.
Отримати відпустку можуть не лише громадяни України
Так, відпустка надається як громадянам України, так і іноземцям, а також особам без громадянства. Головна умова — правильне оформлення працівника.
Пільгові категорії населення мають право на подовжену відпустку
Інваліди 3 групи мають право на мінімум 26 календарних днів відпочинку, інваліди 1 та 2 груп — на 30 днів відпустки, а працівники, чий вік менший за 18 років — від 31 календарного дня відпустки.
Під час та після вагітності працівники мають право на декретну відпустку
Це особливий вид відпусток, який надається жінкам у період вагітності (від 70 днів до пологів) та після пологів (від 56 до 70 днів додатково). Декретна відпустка може надаватись і чоловікам, якщо такі доглядають за новонародженим до досягнення дитиною максимум 3 років. Працівник, який отримує таку відпустку, зберігає свою посаду та має право повернутись на робоче місце після закінчення відпустки. Крім цього, протягом декрету (126-140 днів) компанія повинна виплачувати таким працівникам грошову допомогу в розмірі 100% середньої заробітної плати.
Відпустка може надаватись і власним коштом працівника
Такий відпочинок є додатковим та надається за заявою працівника та рішенням керівника. Тривалість відпустки власним коштом обмежена 15 календарними днями: працівник таким чином отримує змогу зберегти робоче місце та тривалий час законно не працювати. Оплата протягом такого відпочинку працівнику не надається.
Під час воєнного стану діють певні зміни
Серед змін — перенесені невикористані дні відпустки можуть не оплачуватись, а компанії можуть взагалі НЕ надавати відпустки тим, хто працює в критичній інфраструктурі, на виробництві продукції оборонного призначення та/або виконує мобілізаційне завдання. Серед іншого — збільшення максимальної тривалості відпустки власним коштом працівника до 30 днів, право отримання компенсації за невикористані відпустки військовими та введення разової 14-денної відпустки після народження дитини (додатково до декрету).
