Окрасою будь-якого міста має бути його парк. Проте в Бердичеві це далеко не так, адже у бердичівлян вже досить давно їх рідний парк культури та відпочинку, названий на честь великого кобзаря українського народу Тараса Шевченка, не викликає ніяких почуттів, окрім сорому. Бездарне господарювання міського голови Василя Мазура та хибне рішення віддати об’єкт в оренду у приватні руки призвели до того, що сьогодні бердичівський парк культури та відпочинку – найгірший в Житомирській області серед інших міст обласного значення. І велика «заслуга» у цьому інвестора, який не виконав взяті на себе зобов’язання з його благоустрою. А це, як усім відомо, народний депутат України Олександр Ревега.
Так-так, саме нардеп, який є успішним підприємцем та мільйонером, довів наш парк культури та відпочинку до повного занепаду. Отримуючи прибуток за рахунок наших дітей та сплачуючи орендну плату не за весь парк, а лише за землю, яка знаходиться під атракціонами, він щороку підвищує вартість на атракціони. Які, до речі, залишилися для Олександра Ревеги у спадок з радянських часів. Доволі вигідний бізнес: користуватися тим, що будо до тебе і не вкладати жодної копійки у благоустрій, наплювавши на взяті колись зобов’язання. Але якщо народному депутату байдуже на своє місто Бердичів, до справ беруться ті, у кого болить душа за рідне місто. І чий патріотизм не удаваний, а щирий та справжній.
Останні кілька років активним борцем за краще майбутнє для бердичівського парку є журналіст та громадський активіст Олексій Тростянський. Він автор неодноразових звернень, електронної петиції та проекту Бюджету участі, які мали за мету вирішити проблему ганебного вигляду масового місця відпочинку бердичівлян. І ось, нарешті, вдалося – Кабінет міністрів України виділив 860 000 гривень на капітальний ремонт покриття доріжок та тротуарів території парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка по вул. Торгова, 5 в м. Бердичеві.
Про це на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» повідомив сам активіст, додавши підтверджуючі документи:
«З 2017 року триває моя боротьба за наш парк: статті, петиція, звернення, містобудівна рада, проект на «Бюджет участі», зустрічі з депутатами. В центрі міста не може бути такої ганьби, в яку перетворилась територія парку. Чесно кажучи, іноді здавалось, що все марно, але відкидаючи песимістичні думки планомірно продовжував робите те, що в моїх силах. Ми привернули увагу до проблеми, яку роками ніхто не хотів вирішувати! І ось, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 500-р від 10 липня 2019 року, виділено субвенцію з державного бюджету на суму 860000 гривень на капітальний ремонт покриття доріжок та тротуарів території парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка по вул. Торгова, 5 в м. Бердичеві. Символічні слова Т.Г. Шевченка «Борітеся – поборете!». Дякую всім, хто також приймав участь в боротьбі, в кого болить душа за наш парк, за наше місто. Без резонансу і привернення уваги навряд щось змінилося б. Але це ще не кінець, тому що облаштування доріжок та тротуарів – це важливий, але не єдиний пункт відродження нашого парку. Крім того, потрібно переглянути інвестиційні зобов’язання орендаря і контролювати їх виконання, щоб не допустити подальшого занепаду парку чи знайти кращого зацікавленого в розвитку місцевості інвестора, або ж передати всю територію в комунальну власність».
Щоправда, рішення прийняте нещодавно і хтозна, як воно повернеться далі, адже багато чого зараз залежить від місцевої влади та особисто від мера міста Василя Мазура. Головне, щоб ці кошти були раціонально використані і бердичівляни дійсно побачили результат. Але Олексій Тростянський підіймає слушне питання: з того моменту, як жителі міста підтримали електронну петицію і міська влада затвердила певні кроки по майбутньому благоустрою, пройшло вже більше півтора року. І за цей час не зроблено жодного кроку в даному напрямку – більше того, немає навіть явного бажання інвестора щось робити. Зате користувачі соцмереж масово скаржаться, що вартість атракціонів цього року зросла. Причому власних коштів інвестора, вкладених у благоустрій парку – нуль цілих, нуль десятих. То може, дійсно, є сенс шукати нового інвестора і попрощатися з Олександром Ревегою?
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
