11.09.2017-Бердичів-Бердичів BIZ. Декілька днів тому бригада зустрічала оперативний резерв першої черги. Як представник прес-служби спостерігав цей процес від самого початку, тобто з перших хвилин прибуття резервістів до КПП частини. Вдивляючись в їх обличчя відмітив спокійну впевненість – чоловіки розуміли, що на місяць «підписали контракт» зі Збройними Силами України з відповідними специфічними обмеженнями особистої свободи, та добровільному підпорядкуванню положенням Статуту. Прибути на перепідготовку до бригади було їх свідомим рішенням, а не примусом від військкомату.
Без метушні чоловіки проходили всі етапи оформлення для зарахування у штат бригади. Приємно здивувало новоприбулих повне забезпечення одягом та взуттям. Причому видано було зимовий комплект форми, в який входять флісові кофти, які дуже сподобались чоловікам. Засмутило їх тільки, що після закінчення перепідготовки обмундирування доведеться здати на склад. Коли вечері командування частини у клубі проводило зустріч з резервістами вже як особовим складом бригади, серед них не було ні пригніченого стану, ні провокуючих або невдоволених запитань. Чоловіки прибули виконувати чоловічу роботу. Причому основний склад резервістів складають люди, котрі проходили службу у 26 артилерійській бригаді у найтяжчі для України 2014-2015 роки, які власними очима бачили обличчя війни.
Чоловіки, які тимчасово повернулися у лави ЗСУ для відновлення своїх військових професійних навичок, без обурення втягнулися у армійський розпорядок життя. Наступного дня вони прибули до польового табору і – були приємно здивовані мітингом на їх честь: з повагою їх привітали не тільки безпосередні командири, але й товариші по службі, військовий капелан провів окрему службу.Тут же на імпровізованому плацувідбулосяурочисте вручення особистої стрілецької зброї. Коли сивочолі чоловіки брали із рук безпосереднього командира автомат то їх очі світилися, як у дітей, які отримали омріяну дорослу іграшку.
Наступного дня мені довелося разом з резервістами пройти своєрідний курс молодого бійця з вогневої підготовки. Чоловіки стріляли по мішеням з юнацьким запалом, по два-три рази ставали на вихідні позиції, щоб вийти на вогневий рубіж. На час змагалися зі збирання-розбирання зброї, заряджання магазину, відпрацьовували тактику у складі підрозділу, стріляли з РПГ, кидали гранати, уважно з супутніми питаннями пройшли курс мінної безпеки.
Хотілося б відмітити такий важливий фактор, як взаємовідношення між контрактниками та резервістами – повне взаєморозуміння, доброзичливість і повага, як молодших – за віком, а не званням – до старших, так і навпаки. Немає зверхності, а має місце звичайне людське спілкування.
Під час занять по відпрацюванню професійних навичок на гарматах, резервісти викладалися в повну силу. Дехто з них вперше стикнувся з таким озброєнням, але всі, в міру своїх можливостей, намагалися освоїти військову спеціальність і без ухилянь виконували команди. В разі потреби, без зайвих повторювань, розрахунок надавав допомогу розрахунку. Колектив швидко згуртовувався, ставав єдиним організмом, причому без авторитаризму командирів, непотрібного галасу та метушні.
Задаю резервістам лише одне питання:
– Чому ви погодились пройти перепідготовку на полігоні, в польових умовах проживання?
–
Відповіді найрізноманітніші:
– Чоловік має вміти захищати країну і близьких.
– Захотілося екстриму – розбавити своє життя новими враженнями, згадати молодість.
– Повернувся до рідної бригади, щоб після перепідготовки підписати контракт.
– Україна все ще потребує захисників.
Ось таки особисті враження від декількох днів праці з оперативним резервом, який прибув до 26 артилерійської бригади.
Олег КАЛАШНІКОВ,
прес-служба 26 абр