Нині політика в нашій державі мінлива, як мода, і впливова, як сили природи. Вона будує нову історію і руйнує стару, змінює пріоритети та історичних особистостей.
Ось і вчора, 30 жовтня, на сторінки історії вписана ще одна подія.
[ad id=’11619′]
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і в цілому президентський законопроект «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкового дня — День захисника України)». Згідно з даним законопроектом, День захисника України встановлюється державним святом і відзначається 14 жовтня. Цей день буде вихідним.
Президент України Петро Порошенко ще в серпні минулого року заявив, що Україна більше не буде відзначати День захисника Вітчизни «з військово-історичним календарем сусідньої країни». І, нарешті, встановлено «власний український» день святкування.
З новими виборами прийде новий Президент, нова партія з власними політичними поглядами і історію буде «переписано» заново. З’являться нові лозунги і, звичайно, нові свята. Як це вже було не раз…
Наприклад, ще століття тому прихилялися іншим кумирам і святкували інші свята.
Ось, що повідомляє «Вісник», Офіційний орган Бердичівського Оргвиконкому Рад робітничих, селянських та Червоноармійських депутатів, №14 від 13 травня 1926 року:
«Обов’язкова постанова Бердичівського Виконавчого Комітету по Інспектурі Праці «Про неробочі дні в 1926 році» від 23 квітня 1926 року, ухвалює:
1. Провадження роботи по всіх державних, кооперативних, громадських та приватних підприємствах, установах і господарствах, за винятком тих, що обслуговують невідкладні громадські потреби (водогін, електричні станції
пошта, телефон, телеграф, лікарні тощо) – забороняється у нижчезазначені дні:
А) 1 січня – Новий рік; б) 22 січня – день пам’яті Леніна; в) 12 березня – скинення царизму; г) 18 березня – день Паризької Комуни; д) 1 травня – день 3-го Інтернаціоналу; е) 7 листопада – день Пролетарської Революції.
Примітка: День прийняття Конституції СРСР на підставі постанови ЦВК СРСР від 19 вересня 1924 року замість 4-го святкується 6-го липня.
2. Крім, вищезгаданих, святкових днів усі наймачі, що їх перелічено у п.1 цієї постанови, повинні надати своїм робітникам нижчезазначені особливі дні відпочинку: а) 6 січня – Водохрещі; б) 3 травня – другий день Паски; в) 21 червня – Зелені свята; г) 6 серпня – Преображіння; д) 15 серпня – Успіння; е) 25 та 26 грудня – Різдво. ( Прим. автора. Зверніть увагу, і це в часи активної антирелігійної пропаганди).
Мине століття і прийдуть нові зміни, нове правління скасує сьогоднішні нововведення і внесе свої корективи. Звичайно, зміняться і кумири, і ідеї, і свята.
Тільки, на жаль, все у наших політиків, якось однозначно, переходить з крайності в крайність і немає рівномірного цивілізованого переходу з однієї епохи в іншу, без розрухи і кардинальних, часто болючих, змін.
Жанна БЕРЕЗОВКА
[ad id=’11152′]
