Кілька днів тому увесь Бердичівський район та частину міста Бердичева сколихнула новина про те, що очільник Бердичівської РДА Едуард Томашевський написав заяву на звільнення з посади голови за власним бажанням. Тоді він ніяк не прокоментував свою відставку, лише пообіцяв, що збере прес-конференцію, на якій дасть відповість на усі питання. І от у перший день лютого, у малій залі Бердичівської РДА, відбулась довгоочікувана зустріч Едуарда Томашевського з місцевими журналістами, яка виявилася насиченою несподіваними подробицями.
«Начну з того, що я зайшов в РДА радником тодішнього голови адміністрації Віталія Синельникова на його запрошення,» – з цих слів розпочав своє спілкування з пресою Едуард Томашевський – «далі працював у відділі культури головним спеціалістом і потім був призначений керівником апарату, і так сталося, що виконував обов’язки голови РДА. І в подальшому був призначений головою РДА в квітні 2015 року. Вважаю що я на цій посаді дещо зробив, можливо, потрібно було робити більше. Але нам вдалося реалізувати проекти в енергетичній сфері, я з самого початку вів боротьбу за те, що ми самі опалювали наші великі об’єкти. Нам вдалося зекономити бюджетні кошти, тому я вважаю це гарною подією для району. Рахую, що непогано відпрацювали ці роки по наповнюваності бюджету. Були деякі нюанси, Ви знаєте, що мені двічі була висловлена недовіра, але я виграв суди. Але я хочу сказати вам таку річ: насправді це не була боротьба Максима Юрійовича Самчика з Томашевським Едуардом Євгенійовичем, насправді за цим всім стояли зовсім інші люди, насправді особисто ніхто не збирався воювати з Томашевським, а тому, що вважали, що я людина… Ревеги.
З градобоєм ми добре справилися, хотів би подякувати всім, хто мене підтримував в адміністрації й тим, хто не підтримував. Всім депутатам. Мене багато чого це навчило, я отримав великий досвід. Але все має колись закінчитись, тому мною в понеділок була написана заява. Написана тому, що мене викликали і попросили написати заяву. Коли я йшов на посаду я обіцяв, що не буду її триматися, тому я написав заяву.
Насправді я не вважаю співпрацю з обома головами ОДА як поганою, чи що мене не поважали, до мене до сьогоднішнього моменту не було виказано ніяких кардинальних рішень, ми виконували всі вказівки. Півтора року зі мною вела боротьбу одна людина, це – наш народний депутат, півтора року він хотів зняти мене з посади. Сьогодні він сміливо може аплодувати сам собі, йому це вдалося. Я не можу сказати, що це була остання крапля, але ще Машковський викликав мене і запитував: «А що сталося, що Ви з народним депутатом не можете співпрацювати, що він хоче вас змінити?». Я тоді сказав і зараз кажу: я завжди маю свою точку зору, я завжди її відстоював, і ми розходились з народним депутатом тільки в одному питанні – в Конституції.
Я закінчував військове училище, він закінчував інший навчальний заклад, мене вчили, що хребет повинен бути рівним, підбородок – піднятий і сміливо йти вперед, відповідати за свої слова. Можливо, якби я закінчив інший заклад, у мене був би гнучкий хребет. Всі кошти, залучені з допомогою народного депутата, сприяли втіленню проектів, ми працювали і виконували всі поставлені завдання. В цьому розумінні у нас повна співпраця. Хотілося б подякувати всім, хто вкладав гроші в Бердичівський район. Ясна річ, що це в першу чергу обласна державна адміністрація, народний депутат також сприяв цьому. Але, скажімо так, напевно, я не є тією людиною, яка вміє проводити піар-кампанії. Ні разу я не сказав, що це я щось зробив. Я вважаю, що все що робиться в Бердичівському районі, це робиться колективно: колективом РДА, ОДА за сприяння тих людей, котрі за своїми посадовими обов’язками повинні сприяти цьому вирішенню. Насправді, в Бердичівський район надходять державні кошти. Це не кошти Томашевського, Петрова чи ще чиїсь, це кошти державного бюджету. Я завжди відносився до цього саме так. Якщо хтось рахує, що це не так, то тут ми розходимося в точках зору.
В Бердичівському районі за три роки багато чого зроблено. Це не тільки моя заслуга, це заслуга всього колективу, який я очолюю. Заслуга ОДА, віце-прем’єра і народного депутата в тому числі».
Після свого вступного голова Бердичівської РДА Едуард Томашевський, рішення щодо звільнення якого ще не підписано, дав відповіді на питання журналістів.
– Якою Ви бачите свою подальшу політичну діяльність, адже Ви входите до фракції БПП у Бердичівській районній раді і навіть йшли першим у списку? А народний депутат теж входить до цією політичної сили у Верховній Раді?
– На сьогоднішній момент я не є членом партії Блок Петра Порошенка. В мене є своя позиція, і я буду працювати на розвиток району. Я не дозволю, щоб в районі сталися речі, які б могли погіршити його економічний стан. Я буду співпрацювати з усіма депутатами чесно, як і працював до цього.
– Чи запропонували Вам посаду взамін цієї?
– Так, мені запропонували допомогу.
– При призначенні на посаду саме народний депутат (Ревега – ред.) Вас просував, чи це не так?
– Я також це чув, це для мене не новина. Але хочу наголосити, я не мав розмову з народним депутатом до свого призначення. Я про це до свого призначення не чув.
– Не так давно, Софія Томашевська пройшла на посаду голови Бердичівської районної ради дякуючи Вашій підтримці. Ви розуміли, що підтримуєте помічника народного депутата. Фактично Ви допомогли створити монополію влади в районі. Що ви думаєте з цього приводу?
– В Бердичівській районній раді немає монополії, це видно навіть по голосуваннях. Останні сесії показали, що в БПП доволі коректно відносяться до багатьох питань і там не можливо «пропихнути» деякі питання, які б дозволили узурпувати владу. Так, я голосував, бо вважав що це дозволить зробити мою роботу, як голови адміністрації легшою, що буде більше співпраці з радою і так далі. Насправді, я не відчуваю полегшення в роботі, і скажу прямо, що коли я воював, то з Самчиком я швидше знаходив спільну мову в бюджетних та всіх інших питаннях.
– Чи добре для району, що влада сконцентрована в руках практично однієї партії?
– Насправді більшість в районній раді не належить БПП, є хитка коаліція, яка вимальовується в різних питаннях. Скажу так, мої однодумці є як у фракції БПП, так і у інших фракціях.
– В деяких районах влада перейшла до помічників народного депутата Ревеги – ними очолюються РДА та районні ради. В Бердичівському районі складається таж сама ситуація?
– Вважаю, що Президент має мати свою вертикаль влади, повинен її формувати і відповідати за неї, якщо він хоче керувати державою. А кому він делегує ці повноваження – це вже його справа. Я поважаю всіх людей, які працювали і зараз працюють, достойних людей багато.
– Чи залишилось щось, щоб Ви хотіли ще зробити в районі?
– Хотіли демократію, ми її получили. Голова адміністрації відповідає за все: чистка снігу, опади дощу, врожай. Багато чого не вдалося зробити для того, щоб район вижив. Насправді, які б не були доходи в районі, якщо видатки будуть перевищувати доходи, то район буде вмирати. Сьогодні оптимізація не проведена, адже з політичної точки зору це погана ідея. Але якщо ми хочемо рухатися вперед, то на всіх щаблях повинні говорити не за те, як ми роздаємо зарплати, а за те, що ми скорочуємо видатки. Я за децентралізацію, а чи зможе будь яка громада утримувати таку кількість шкіл? Ми сьогодні говоримо про те, що в нас є школи, де навчання одного учня обходиться державі в 50 – 60 000 гривень. Це абсолютно несправедливо, адже нам потрібно будувати дороги, робити ремонт в класах. Зараз кількість пенсіонерів дозволяє нам спокійно провести оптимізацію, але це залежить не тільки від мене. По медицині також дуже багато питань. Буде проблема з поїздом швидких до пацієнтів. Оптимізація потрібна всюди, тому що вона дозволить підняти якість послуг. Для того, щоб щось зробити серйозне, потрібні однодумці, але я їх не знайшов навіть в БПП. Немає спільної команди, яка рухається в напрямку реформ. Як і на державному рівні існують проблеми, так і в нас. Тому що це велика відповідальність. На виборах Президента я був його довіреною особою, очолював штаби передвиборчі. На тому з’їзді я голосував за об’єднання УДАРу з БПП. Насправді зараз я вважаю це величезною помилкою, бо з УДАРом поступили несправедливо. Це єдина партія в якій я був, і єдина партія, в якій мене чули.
– Яка Ваша думка з приводу об’єднання громад?
– Насправді в Бердичівському районі дуже багато питань, які потрібно вирішувати, можливо у вузькому колі. Все дуже заполітизовано, в тому числі і об’єднання. Ви прекрасно знаєте, що я доклав багато зусиль, щоб не відбулося те об’єднання, яке пропонував Максим Юрійович Самчик (мова йде при створення Гришковецької громади – прим. автора). Після цього, я доклав багато зусиль, щоб відбулось об’єднання так званого Житомирського напрямку, інші люди доклали зусиль, щоб його не було. І така гойдалка може продовжуватися дуже багато часу. Я визнаю свою помилку, що дійсно брав участь в політичних іграх, коли ми не дозволяли один одному щось робити. Я не знімаю з себе за це відповідальності. Можливо це багатьом людям це не сподобається, але я чесно це признаю. Зараз моя точка зору така, що тільки велика громада спроможна вижити. Весь світ рухається до об’єднання в великі громади. В рахунковій палаті є звіт по громадах з 2016 рік, і там дуже цікаво написано, що насправді утворилося. Вони на 161% збільшили адміністративний апарат, багато питань з законодавством. Тому я особисто за єдину громаду. Щодо об’єднання міста і району – місто нас бачити не хоче. Я приклав багато зусиль для зближення міста Бердичева з районом, але в мене нічого не вийшло. Ми пропонували навіть культурні заходи разом проводити. Ситуація така, що вона не на користь ні району, ні місту.
– По яких ключових питаннях були розбіжності з народним депутатом Ревегою?
– Всі ті питання, які потрібно було вирішувати в інтересах громади, ми вирішували спільно з народним депутатом. Конфлікт, шановні, полягав тільки в вас – в пресі. Я ніколи нікого не піарив, тому й в цьому полягав самий великий конфлікт – в моїй недостатній активності в пресі. Я завжди казав, що не може одна людина будь-якого рангу, зробити щось сама, працює виключно команда людей. Я людина проста: мені дали завдання, я його виконав, потім про це не кричу у всі боки. Я виступаю за те, щоб всі були найманими працівниками і відповідали за зроблену роботу. В тому числі – і вибрані народом. Всі мають працювати на своїх місцях.
– З приводу порушень під час політичного перевороту, коли більшість депутатів Бердичівської районної ради, очолювана фракцією БПП, відправили у відставку голову ради Максима Самчика без його присутності. Наскільки це було законно?
– Я рахую, що порушення були з боку Максима Юрійовича Самчика, коли він вів сесію. Він не має права не ставити питання на голосування. Тому те, що відбулося потім, було настільки ж правильним, наскільки поведінка пана Самчика, але це питання нашого законодавства. Насправді іншого виходу не було. Була більшість, яка цього не хотіла. Адже голова районної ради це виборна посада, тому коли вирішує більшість, то потрібно уходити і все.
– За три роки, чи щось змінилося в економіці району?
– Ви ж бачите, наскільки зараз зросли доходи. Бердичівському району дуже важко жити тому, що в нас немає центру. Майже немає торгівлі, всі мешканці району піднімають торгівлю міста Бердичева. Тому економічно роз’єднати Бердичів і Бердичівський район – неможливо. Ми багато зробили, щоб збільшити відсоток реєстрації землі. Всі зараз розуміють, що земля може стати таким ресурсом, який буде дуже високо цінуватися, тому багато хто добровільно реєструє землю. І це приносить суттєві доходи в бюджет Бердичівського району, області та держави.
– Був час, коли Вас звинувачували у підтримці агрохолдингів і не підтримці місцевих фермерів. Чому була така позиція?
– Я прийняв абсолютно законне рішення, яке було прийняте на підставі документів, які мені надав сільський голова. Потім він пояснив, що є юридично неграмотним, тож документи невірні. А особисто я нікого не підтримував.
– Як ви відноситеся до людей, які часто міняють партії?
– Не хочу нікого образити, але десь так само, як до жінки, яка часто змінює партнерів. Але якщо на них є попит, то мабуть, вони потрібні суспільству. Я не знаю. Особисто я у 1987 році поклав партквиток компартії, після чого, звісно, у мене почалися проблеми. Був членом партії УДАР, під час виборів вступив в партію БПП «Солідарність», а коли став головою РДА, вийшов з партії.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
