Що не так з великим футболом у Бердичеві?

Всім добра!

Ось і настав час розлого поговорити про стан справ в бердичівському футболі, зокрема в головній команді міста. Цей пост мав з’явитись під час завершального етапу чемпіонату області або після фіналу кубка, а появі його зараз сприяв допис нашого футболіста Віталія Сільченка під звітом про матч-відповідь півфіналу кубка області в Високій Печі.

Може, це й на краще. Є час щось змінити, не очікуючи завершення сезону.

Почну з причини, що викликала критику ФК “Бердичів” з нашого боку, яка обурила наших гравців. Так, причиною є провальний старт в цьому сезоні. Ми без жодних шансів програли в Суперкубку “дідусям” з Романова і поступились в Любарі. Вас що, потрібно було похвалити за це?

Причиною такого старту, на мою думку, стала провалена передсезонна підготовка, яка проводилась більше для “галочки” і списання коштів і незадовільна комплектація складу.

Так, всім відомо, що перед сезоном команду покинуло ряд ключових гравців. За словами головного тренера, це для нього на початку сезону стало цілковитою несподіванкою. Це мені зовсім не зрозуміло. Романюк здав форму ще в минулому році, а Базь, Борисевич, Вакула і Швець грали на всіх передсезонних турнірах (в т. ч. і в Житомирі) за “VIVAD”. Навіщо ж вони це робили? За логікою головного тренера, щоб заробити грошенят взимку і потім повернутися в ФК “Бердичів”?

Оскільки мені зовсім не відомі процеси, які відбуваються в клубі, я мав дві особисті думки, чому так відбувається. Перша: президент вирішив, що минулорічним складом йому не здійснити його давню мрію — виграти врешті чемпіонство (минулого року знову ж таки без шансів програли у вирішальному матчі “підстаркуватій” та “мертвій” “Зорі” в Романові) і на місці вибулих з’являться кращі гравці. Друга: Шкляєв схоче довести “перебіжчикам”, що і без їх допомоги ФК “Бердичів” стане чемпіоном. Але і для цього необхідне було неабияке кадрове підсилення.

Але цього не сталося. Так, в нас з’явилися нові гравці, але цього виявилося недостатньо. Зеленцов в останню мить почав проводити пошук гравців, навіть була спроба повернути Ярощука, який в першому колі минулого чемпіонату з причин відомих лише тренеру опинився на “банці”, хоча його рівень був принаймні не нижчим тих, хто виходив в “основі”. Але він відмовився, незважаючи на те, що до 1 липня він не мав права грати за жодну з команд, крім ФК “Бердичів”. Він що, не хотів заробити? Йому зовсім не потрібні гроші? Чи причини в чомусь чи комусь іншому?

Щодо інших причин. Ніхто нікому внятно не пояснив чому 5 гравців основи пішли з команди в міжсезонні. Мало платили? Хотіли більше? Якщо більше, то наскільки? Чи були якісь інші невідомі нам причини?

Також виникає слушне питання, яке мало б в першу чергу виникати в нашого амбіційного президента: а чому вже багато років за правління Зеленцова в нашій команді завжди один воротар? Він – безсмертний? Футболісти ніколи не травмуються? Не можуть скластися інші життєві обставини? Ставити найвищі цілі без запасного воротаря виглядає принаймні дивно. І добре, що травма Сингаївського сталася тоді, коли ми грали з “дровами”. Якби польовий гравець захищав наші ворота в матчах з лідерами інших груп, нам би була п…да! Та й вихід у фінал кубка в матчах з “Пак-Трейдом” (!) був би під величезним запитанням, якби не Ілля Сингаївський.

Якщо я вже згадав “ Пак-Трейд ”, то повернімося до комплектації команди. Вже тричі ми могли спостерігати за грою їх молодих гравців, які грали на лівому фланзі і фактично робили іх гру (№19 і № 20). Чому ніхто не знав про їх існування? Хіба б вони не могли посилити нашу гру, принаймні виходячи на заміну на 20-30 хвилин? Один з них з Іршанська і особисто мені цікаво, скільки ж вони отримуюють в “Пак-Трейді”? Невже це така непідйомна сума для нашого клубу? А ще мені цікаво взагалі, за яким принципом відбувається комплектація нашого складу? Скільки ігор інших команд, ігор рівня чемпіонату району, переглянув наш головний тренер?

Я завжди казав, що Зеленцов тренер — так собі, а от організатор – гарний. Як показав цьогорічний сезон і в другому я помилявся.

Отже, перейдімо до тренувального процесу. В мене складається враження, що всі без винятку наші гравці грають на багажі, які вони здобули десь і колись. Питання до Віталія Сільченка: що ти здобув в професійному зростанні як гравця за роки, проведені в ФК “Бердичів”? Мені здається, що ти в грі використовуєш те, що здобув у львівських “Карпатах”. Якщо Павловського навчили в ДЮСШ гарно виконувати дальні штрафні (або це Божий дар), то він це і робить. А де якісь награні комбінації, розіграші? Бий-біжи — і все!

Я не заперечую, що, як колись сказав мені Сергій Валентинович Іськов, я “футбол бачив лише з гелікоптера” (с). Але і такого бачення мені вистачає, щоб розуміти, що будь-який кутовий — це має бути гольовий момент. А скільки ми забили голів після кутових за останні 10 років?

Ми можемо подати за гру 10-15 кутових, але всі “по горобцях” або в ноги супернику. Хіба це не недоробіток тренера?

Тепер щодо віри в команду. Ми критикуємо для того, щоб досягти кращого. Ми віримо в вас попри все, хоч це складно і нераціонально. А от наш тренер перед сезоном сумнівався чи потрапимо ми в вищу лігу, про що і сказав мені. Щоправда, підтвердити це може лише він, тому я, як це часто буває в футбольних справах, можу опинитись брехуном. Я розцінив це як жарт, запитував кому ж ми маємо програти в такій групі? І до гри з Любаром взагалі не сумнівався, що ми наберемо на попередньому етапі 30 очок. Помилявся. Мабуть, “гелікоптер”.

Цікаво, гравцям самим не соромно програвати Любарам і Печам? На мою особисту думку, це навіть звучить непристойно! Більшість мешканців міста, які хоч трохи цікавляться футболом, глузують з цього, але навіть на допис в фейсбуці їх не вистачає. Ви подивіться на цьогорічну відвідуваність наших матчів навіть в порівнянні з минулим також воєнним роком! Але в тренера і на такі прикрі випадки завжди знаходяться виправдання: поле нерівне, сонце світило проти нас, арбітри — гандони тощо. Та в іграх з такими командами ви за перші 30 хвилин повинні забивати 3-5 м’ячів і не звертати увагу на суперників, арбітрів, поле або сонце!

Років з 7 назад наш тренер заявляв фанатам, що в команди мало грошей, потрібний потужний спонсор. Що йому потрібен мільйон і він виграє чемпіонат. Зрозуміло, “масло з тих пір подорожало”, але такий спонсор в особі Дмитра Шкляєва з’явився і в Зеленцова останні роки є близько 2 000 000 на сезон. Враховуючи, що з кожним роком рівень чемпіонату області невпинно знижується, про що стверджую не лише я, а й інші авторитетні в обласному футболі люди, де ж чемпіонство?!

Ось ми плавно підійшли до бюджету клубу. Я думаю, будь хто підтвердить, що цим я особливо не цікавився, інколи цікавили лише бюджетні кошти. Також кожен з гравців може підтвердити, що я ніколи не цікавився рівнем їх зарплат.

Так от, лише недавно я дізнався, що бюджет клубу складав в 2021 і 2022 році 1 700 000 — 1 800 000 гривень. Коли я це несподівано дізнався, одразу підняв минулорічну статистику. В 2022 році в кубку і чемпіонаті ви зіграли 18 ігор, тобто одна гра обходиться в близько 100 000 (!!!) гривень! Наскільки мені відомо, звісно можу помилятися, самим дороговартісним гравцем в минулому році був Швець, який отримував 2000 гривень за гру, решта отримувала менше, а дехто і набагато менше. Припустимо, що всі 15 гравців, які брали участь в іграх отримували по 2000. Транспорт (якщо виїзд) або оплата праці арбітрів і інспектора (якщо граємо вдома) ще не більше 10 000 за матч. Після нескладних підрахунків, виявляється що в залишку буде близько 60 000 гривень щоматчу. Ви відчували такі гроші?

В цьому році міський бюджет виділив на команду рекордні 1 450 000 (!!!) гривень, з яких вже близько 600 000 використано; Дмитро Шкляєв десять днів назад в розмові з фанатами сказав, що він дає ще більше. Так який же цьогоріч бюджет клубу, хлопці?!

І хоч шанований мною Віталій Сільченко пише, що в цьому році команда створюється “з нуля”, невже з такими коштами не можна виграти чемпіонат і кубок? Хоча з якого “нуля” створюється команда? Так, пішли 5 гравців, а решта, що залишились, що, “нулі”? Особисто я так не думаю.

От в Ємільчиному команда створилася команда з нуля, в Коростені — з нуля, в Народичах, з натяжкою, – з нуля, а в нас? Того ж Романюка Народичі обхажували з літа минулого року, а кого обхажував наш тренер? Навіть тих, що є, не втримав…

Подивимося на цьогорічні результати Коростеня, а з бюджету вони отримали значно меншу суму, ніж ми.

Тепер щодо перспектив. Терпіли більше, але всякому терпінню є свій кінець! Спілкуючись з деякими депутатами міської ради, я дізнався, що виділення такої значної суми на клуб далося зовсім непросто. Було значно урізано фінансування інших видів спорту. Незадоволеними залишились боксери, баскетболісти, волейболісти тощо. І лунають думки, що якщо ФК “Бердичів” не досягне цього року значних успіхів, а це, мабуть, чемпіонство і кубок, то наступного року фінансування істотно зменшиться або припиниться взагалі. От тоді можна буде перевірити ваш патріотизм і любов до головного тренера. Приїжджі гравці безсумнівно роз’їдуться по своїм областям, лише кілька наших гравців отримають пропозиції від умовних Романова або Народич, а решта поїде в Чуднів або Любар грати за 1000 гривень. Це ми вже неодноразово проходили у випадках з СФК “Арсеналом”, “Шкіряником” або Андрушівкою.

До речі, про “Арсенал”. Мало хто вже пам’ятає цю команду Баранова. Так от, майже весь склад “Бердичева” на чолі з Зеленцовим-гравцем раптово перейшов туди на більші гроші. Залишилась лише молодь, Іськов і Амбал, яких також кликали. А зараз Зеленцов-тренер став палким патріотом ФК “Бердичів”, а всю майже всю свою кар’єру гравця провів в багатших клубах Вінниччини.

І ще про переспективу. Наскільки мені відомо, Олександр Подгорчук пропонував керівництву ФК створити ФК “Бердичів-2”, яке б грало в іншій групі чемпіонату. На це слід було б виділити незначну суму з бюджету ФК, але йому було відмовлено. Так і з’явилась команда ДЮСШ, яка фінансується бюджетом спортивної школи. А в цій команді могли б грати хлопці, які мають зовсім мало ігрової практики в ФК (завдяки спільній заявці): Грабець, Мичковський, Яковлєв та інші. Ігри по неділях, думаю, не важко було б організувати.

Колись була районна команда “Ровесник”, в якій грали Гончарук, Подільник (який зараз воює), Літвінський і інші, які не потрапляли до основного складу ФК “Бердичів” в той час, а згодом склали його основу.

Тепер щодо важливого. Поганої підтримки з фан-сектору. Сподіваюсь, ви знаєте, що в країні іде війна. Тому чимало представників S.W.S. перебувають зараз в лавах ЗСУ, а деякі з них одразу після збройного вторгенння повернулись зі спокійної Польщі, щоб взяти до рук зброю.

Особисто я маю великі сумніви щодо доцільності проведення футбольних змагань будь-якого рівня в країні, що воює, але маємо, що маємо. А ви виходити на футбольне поле, а ми – вболівати можемо лише завдяки їм, хлопцям, які в ЗСУ. Частина фанатів, що залишилась, принципово не ходить на футбол до завершення війни, частина приходить, але принципово не “заряджає”, хтось — соромиться, а тією кількістю, що залишилась, важко створити якісну підтримку, навіть незважаючи на появу на секторі дівчат. Але решта команд області і такого не мають. І вже давно.

Тепер сподіваюсь на коментарі “активних” дописувачів Віталія Сільченка, Романа Гаджієва, Маші Нагорнюк, Владислава Бондарчука, Олександра Гончарука, Ярослава Грабця, Артема Лозового, Ліки Мороз, Каріни Дембіцької, а також, звісно, Дмитра Шкляєва і Ігоря Зеленцова. А то коментарі в попередньому пості виглядають як дописи на замовлення або за вказівкою.

І найважливіше, всі гравці без виключення та керівництво клубу чекають від нас якихось вибачень з незрозумілого мені приводу. Так от, в фанатів, на відміну від деяких представників ФК “Бердичів”, корони немає і ми готові вибачитись перед кожним окремо і перед всіма вкупі. Хоча за що вибачатись, за правду? Особисто мені це не зрозуміло. Але вибачусь і я. Публічно і не публічно. Я зовсім не гордий. Але це станеться у випадку, коли ви станете чемпіонами і виграєте кубок. В протилежному випадку Ігор Зеленцов має піти з ФК “Бердичів”. Зовсім. Назавжди.

Ви на таке згодні?

Все в ваших ногах.

“Якщо є помилки, вибачайте”(с).

Все той же Джон