Надзвичайно приємно спілкуватися з людьми та слухати тих, хто присвятив своє життя вивченню історії своєї країни, свого народу, своєї рідної землі. Адже на сьогоднішній час такому виду науки, як краєзнавство та дослідницька історична робота, на жаль, не приділяється достатня увага з боку держави, проте є такі люди, що зробили це сенсом усього свого життя. Вони є в місті Бердичеві, у інших містах України. Але зустріти тут, у Бердичеві, справжню патріотку України, яка проживаючи у Санкт-Петербурзі зробила для української історії та культури набагато більше, аніж дехто з сучасних працівників культури, що займає відповідальні посади, було, якщо чесно, несподіванкою. Проте саме такою людиною, що зберігає пам’ять про видатних українців, являється Тетяна Лебединська – дочка відомого українського письменника Миколи Шпака, що виступала перед глядачами у центральній бібліотеці міста Бердичева в п’ятницю, 6 травня.
І хоча народилася Тетяна Лебединська у місті Києві, її доля склалася так, що у 1958 році вона переїхала до Ленінграду, і залишилася там на постійне місце проживання, проте душею вона завжди була в Україні. З 2005 року працює в Бібліотеці Академії наук Росії, що знаходиться у Санкт-Петербурзі, та активно вивчає обставини та місця перебування відомих українських культурно-освітніх діячів у Санкт-Петербурзі. Професор, кандидат філософських наук, автор низки робіт у періодичних виданнях на тему «Український Петербург», «Т. Г. Шевченко і Санкт-Петербург», «Україна і Санкт-Петербург». Автор книг „Санкт-Петербург і Україна” (2002), „Шевченківські місця Санкт-Петербурга (2002), „Т. Г. Шевченко в Санкт-Петербурзі (2004), „Діячі науки і культури з України” (2007), „Український некрополь Санкт-Петербурга 2007), „М. П. Гребінка – градобудівничий Санкт-Петербурга (2008), „І. Мазепа кавалер ордена Андрія Первозванного” (2008).
Вона являється Членом Національної спілки письменників України, за свою працю нагороджена медаллю «До 200-річчя з Дня народження Т.Г. Шевченка» Українського всесвітнього координаційного центру, медаллю «За особистий внесок в розвиток освіти, науки і культури» Малої академії наук України, лауреат премії Всеукраїнського науково-культурного центру Тараса Шевченка «В своїй хаті й правда, й сила, й воля», кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня. Починаючи з 2000 року щорічно проводить міжнародний семінар «Санкт-Петербург – Україна», організаторка виставок «Шевченківський Санкт-Петербург» (2001) та «Українському Санкт-Петербургу – 300 років» (2003) у Києві. Саме під час проведення Міжнародного семінару «Санкт-Петербург – Україна» Тетяна Лебединська познайомилася з відомим бердичівським краєзнавцем та істориком Павлом Скавронським, який спеціально приїхав на цю зустріч і відтоді почалася їх плідна співпраця.
Павло Скавронський зазначив, що по результатам кожної проведеної конференції було випущено спеціальну книгу, у яку увійшли доповіді вчених, науковців та краєзнавців, які доповідали про свою роботу. У цих книгах є також і роботи таких бердичівських дослідників та краєзнавців, як Павла Скавронського, Анжели Цвєткової, Мілади Мартинюк, Вікторії Кучерявої, Володимира Сінчука, Михайла Бедь, Валентини Адаменко, та інших. Така тісна співпраця відбувалася без будь-якої фінансової підтримки з боку держави, адже бердичівські науковці їздили до Санкт-Петербургу за власний кошт, самостійно оплачуючи білети, проживання та харчування. Тетяна Лебединська висловила вдячність місту Бердичеву та його краєзнавцям за проведену роботу, а також висловила особливу вдячність Анжелі Цвєтковій, яка спеціально для Академії наук вишила портрет Тараса Шевченка, який тепер зберігається разом з портретами інших відомих діячів культури та мистецтв світу.
Організатор міжнародного семінару «Санкт-Петербург – Україна» бідкається, що Українській державі байдуже на своїх відомих синів, котрі жили та були поховані у Санкт-Петербурзі, вони забуті, про їх життя та обставини смерті ніхто не хоче знати. Більше того, у консульстві не реагують на прохання про допомогу чи забезпечення бібліотеки Академії наук Санкт-Петербурга україномовною літературою. Усі заходи доводиться проводити за власні кошти, але на щастя є меценати, котрі допомагають у цьому, До Бердичева Тетяна Лебединська приїхала, щоб презентувати ювілейну, 15 книгу Міжнародного наукового семінару «Діячі науки і культури Росії і України», кілька книжок вона привезла з собою, щоб подарувати своїм бердичівським друзям. У відповідь наша землячка отримала від краєзнавця Володимира Сінчука дві поетичні збірки бердичівського поета Анатолія Кондратюка, також він подарував для бібліотечної системи міста Бердичева кілька попередніх книг зі звітами з проведених раніше семінарів.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
