Трансформація освіти та відлуння війни. Начальник управління освіти та науки Валентина Адаменко розповіла про План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Бердичівської громади на 2024-2027 рр. Справа не проста та політично емоційна, але її треба робити.
Трансформація – це процес зміни, перетворення чи переформатування чого-небудь з одного стану в інший. У контексті розвитку та управління, трансформація означає систематичні зміни, спрямовані на досягнення нових цілей, поліпшення ефективності та адаптацію до нових умов або вимог. Такі зміни можуть відбуватися в різних сферах, таких як бізнес, технології, соціальна сфера, освіта, культура тощо.
Трансформація може бути стратегічною – коли вона спрямована на зміну цілісного підходу або моделі функціонування організації чи системи, або також може відбуватися на рівні окремих процесів, функцій чи структурних компонентів. Важливим елементом трансформації є здатність адаптуватися до нових умов, враховувати зміни в зовнішньому середовищі та впроваджувати інновації для досягнення успіху.
Освіта у законі
З моменту прийняття Законів України «Про освіту» (05.09.2017), а згодом «Про повну загальну середню освіту» (16.01.2020) в Україні розпочався активний процес системної трансформації освітньої сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях: від дошкільної – до вищої освіти та освіти дорослих.
Зі вступом в дію Закону «Про повну загальну середню освіту» з’явилось законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, у, першу чергу, – приведення до вимог зазначеного Закону мережі закладів загальної середньої освіти. Відповідно до ч. 1 ст. 35, п. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» до закладів, що надають таку освіту належать:
- початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти (це 1-4 класи), і має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії або ліцею;
- гімназія, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти (5-9 класи), і повинна функціонувати або як окрема юридична особа, або ж до її складу може входити початкова школа та дошкільний підрозділ;
- ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти (а це 10-12 класи) та має функціонувати або як окрема юридична особа, або як виняток, за рішенням засновника, може забезпечувати здобуття базової та початкової середньої освіти (тобто мати у своєму складі та початкову школу, і гімназію).
При цьому слід зауважити, що Закон:
- 1) визначає тип функціонуючого закладу за його найвищим ступенем
- 2) дозволяє приєднувати до кожного з існуючих закладів загальної середньої освіти заклади дошкільної освіти
- 3) висуває конкретну вимогу до існування ліцею: не менш як три профілі у двох класах на кожній паралелі 10-х, 11-х, 12-х класів.
Бердичівська реальність: війна та її наслідки для освіти
[su_quote]І якщо ще сьогодні можуть бути гімназії, в яких є 10 чи 11 класи, або ж ліцеї з одним 10 або одним 11 класом, то з 1 вересня 2027 року заклади, що здійснюють освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти та не мають по два класи на паралелі 10-х, 11-х, 12-х класів, втрачають право надавати профільну середню освіту і мають бути реорганізовані в гімназії або початкові школи. [/su_quote]
Таким чином, реалізація затвердженого Плану сприятиме створенню нової структури закладу, створенню розгалуженої мережі різних типів закладів загальної середньої освіти громади, що забезпечить, як територіальну доступність початкової та базової середньої освіти у Бердичеві, так і створить умови для здобуття учнями якісної профільної освіти.
Перші кроки
Перші кроки в цьому напрямку було зроблено у травні 2022 року, коли Бердичівською радою було прийнято рішення № 547 від 31.05.22, відповідно до якого змінено типи всіх шкіл громади: одночасно всі заклади стали гімназіями та ліцеями, затверджено їх статути, якими надано право гімназіям тимчасово набирати та випускати класи старшої профільної школи. Усі класи старшої школи, що відкриті у закладах загальної середньої освіти громади, здійснюють навчання за певним профілем (загалом переважає профіль української філології, але є ще профіль фізико-математичний, біологічний, іноземної філології та історичний.
Наступним кроком у липні 2023 року стала ліквідація ліцею № 3 як закладу, що не зможе забезпечити виконання ліцензійних вимог щодо функціонування ліцею. Освітні потреби учнів у вечірній формі навчання з моменту ліквідації ліцею № 3 задовольняє ліцей «Територія 12».
Здійснивши аналіз динаміки кількості учнів кожного закладу; чисельності дитячого населення за різними мікрорайонами міста; кадрового, методичного та матеріально-технічного потенціалу закладів; проєктної потужності приміщень та територіальної доступності та розгалуженості транспортної мережі, управління освіти та науки вважає найбільш раціональним вибором для нашої громади створення на її теренах чотирьох ліцеїв – № 4,10,12 та 15, які продовжать надавати послуги мешканцям мікрорайонів, в яких вони розташовані, в наданні початкової та базової освіти, і задовольнять потреби найближчих до них мікрорайонів у навчанні старших дітей на профільному рівні.
Саме ці чотири заклади із всіх функціонуючих закладів є самоокупними та здатні повною мірою продовжити роботу у якості академічних ліцеїв. Всі інші потребують значних дотацій з місцевого бюджету. При цьому слід зауважити, що освітнє середовище ліцеїв має бути оснащене всім необхідним для профільного навчання, комфорту дітей, їхнього розвитку та набуття необхідних навичок і компетентностей. І саме місцева влада має забезпечувати утримання та вдосконалення матеріально-технічної бази цих закладів на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів та ліцензійних умов, що і передбачено у програмі розвитку освіти на найближчі роки.
Трансформація гімназій №№ 6,7,8,11,14 та 17
За запропонованим планом трансформації гімназії №№ 6,7,8,11,14 та 17 вже з нового навчального року припиняють набір до 10-х класів; гімназії №№ 1,2,5,Скраглівська не здійснюватимуть відкриття 10-х класів з 2025 року, аби вже з 2027 року не порушувати законодавство у видачі документів про повну загальну середню освіту.
Але слід розуміти, що які б програми розвитку освітньої мережі ми не формували, без її оптимізації цей процес неможливий. Об’єктивні негативні фактори (аналіз рівня народжуваності, виїзд родин за кордон через війну, фінансово-економічна спроможність громади та ін.) та вимоги освітньої реформи спонукають нас до неминучих дій – оптимізації освітньої мережі закладів загальної середньої освіти: об’єднання чи закриття класів з чисельністю менш як 20 дітей, невідкриття 1-х, 5-х та 10-х класів з чисельністю учнів, менш як 28-30 осіб. Адже недостатня кількість дітей призводить до дефіциту освітньої субвенції для оплати праці наявної кількості педагогічних працівників.
Продовжуючи консервувати існуючу освітню мережу, ми витрачатимемо ресурси не на розвиток освітнього середовища, а суто на утримання закладів: захищені статті – заробітна плата, харчування, комунальні послуги.
Мережа закладів загальної середньої освіти формуватиметься відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб громади.
Трансформація мережі закладів загальної середньої освіти відбуватиметься поетапно, шляхом реорганізації закладів, що здійснюють освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, в гімназії та ліцеї (зі структурними підрозділами).
У результаті впровадження Плану мережа закладів загальної середньої освіти громади має перейти на новий рівень, який супроводжуватиметься істотними позитивними змінами в її організації та змісті, адекватним вимогам суспільства, особистісним запитам громадян, потребам ринку праці.
Ефективним шляхом розв’язання цієї проблеми є укрупнення навчальних закладів, що сприятиме удосконаленню освітнього процесу, створенню належного освітнього середовища, підвищенню ефективності та якості надання освітніх послуг закладами освіти. Водночас завдяки заходам з оптимізації мережі класів відбудеться скорочення бюджетних видатків громади на дофінансування освітньої субвенції для оплати праці педагогічним працівникам, що своєю чергою сприятиме зростанню частки видатків на покращення матеріально-технічної бази шкіл.
Начальник управління освіти та науки Валентина АДАМЕНКО
