Трансформація освіти та відлуння війни. Начальник управління освіти та науки Валентина Адаменко розповіла про План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Бердичівської громади на 2024-2027 рр. Справа не проста та політично емоційна, але її треба робити.
Трансформація – це процес зміни, перетворення чи переформатування чого-небудь з одного стану в інший. У контексті розвитку та управління, трансформація означає систематичні зміни, спрямовані на досягнення нових цілей, поліпшення ефективності та адаптацію до нових умов або вимог. Такі зміни можуть відбуватися в різних сферах, таких як бізнес, технології, соціальна сфера, освіта, культура тощо.
Трансформація може бути стратегічною – коли вона спрямована на зміну цілісного підходу або моделі функціонування організації чи системи, або також може відбуватися на рівні окремих процесів, функцій чи структурних компонентів. Важливим елементом трансформації є здатність адаптуватися до нових умов, враховувати зміни в зовнішньому середовищі та впроваджувати інновації для досягнення успіху.
Освіта у законі
З моменту прийняття Законів України «Про освіту» (05.09.2017), а згодом «Про повну загальну середню освіту» (16.01.2020) в Україні розпочався активний процес системної трансформації освітньої сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях: від дошкільної – до вищої освіти та освіти дорослих.
Зі вступом в дію Закону «Про повну загальну середню освіту» з’явилось законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, у, першу чергу, – приведення до вимог зазначеного Закону мережі закладів загальної середньої освіти. Відповідно до ч. 1 ст. 35, п. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» до закладів, що надають таку освіту належать:
- початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти (це 1-4 класи), і має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії або ліцею;
- гімназія, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти (5-9 класи), і повинна функціонувати або як окрема юридична особа, або ж до її складу може входити початкова школа та дошкільний підрозділ;
- ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти (а це 10-12 класи) та має функціонувати або як окрема юридична особа, або як виняток, за рішенням засновника, може забезпечувати здобуття базової та початкової середньої освіти (тобто мати у своєму складі та початкову школу, і гімназію).
При цьому слід зауважити, що Закон:
- 1) визначає тип функціонуючого закладу за його найвищим ступенем
- 2) дозволяє приєднувати до кожного з існуючих закладів загальної середньої освіти заклади дошкільної освіти
- 3) висуває конкретну вимогу до існування ліцею: не менш як три профілі у двох класах на кожній паралелі 10-х, 11-х, 12-х класів.
Бердичівська реальність: війна та її наслідки для освіти
Таким чином, реалізація затвердженого Плану сприятиме створенню нової структури закладу, створенню розгалуженої мережі різних типів закладів загальної середньої освіти громади, що забезпечить, як територіальну доступність початкової та базової середньої освіти у Бердичеві, так і створить умови для здобуття учнями якісної профільної освіти.
Перші кроки
Перші кроки в цьому напрямку було зроблено у травні 2022 року, коли Бердичівською радою було прийнято рішення № 547 від 31.05.22, відповідно до якого змінено типи всіх шкіл громади: одночасно всі заклади стали гімназіями та ліцеями, затверджено їх статути, якими надано право гімназіям тимчасово набирати та випускати класи старшої профільної школи. Усі класи старшої школи, що відкриті у закладах загальної середньої освіти громади, здійснюють навчання за певним профілем (загалом переважає профіль української філології, але є ще профіль фізико-математичний, біологічний, іноземної філології та історичний.
Наступним кроком у липні 2023 року стала ліквідація ліцею № 3 як закладу, що не зможе забезпечити виконання ліцензійних вимог щодо функціонування ліцею. Освітні потреби учнів у вечірній формі навчання з моменту ліквідації ліцею № 3 задовольняє ліцей «Територія 12».
Здійснивши аналіз динаміки кількості учнів кожного закладу; чисельності дитячого населення за різними мікрорайонами міста; кадрового, методичного та матеріально-технічного потенціалу закладів; проєктної потужності приміщень та територіальної доступності та розгалуженості транспортної мережі, управління освіти та науки вважає найбільш раціональним вибором для нашої громади створення на її теренах чотирьох ліцеїв – № 4,10,12 та 15, які продовжать надавати послуги мешканцям мікрорайонів, в яких вони розташовані, в наданні початкової та базової освіти, і задовольнять потреби найближчих до них мікрорайонів у навчанні старших дітей на профільному рівні.
Саме ці чотири заклади із всіх функціонуючих закладів є самоокупними та здатні повною мірою продовжити роботу у якості академічних ліцеїв. Всі інші потребують значних дотацій з місцевого бюджету. При цьому слід зауважити, що освітнє середовище ліцеїв має бути оснащене всім необхідним для профільного навчання, комфорту дітей, їхнього розвитку та набуття необхідних навичок і компетентностей. І саме місцева влада має забезпечувати утримання та вдосконалення матеріально-технічної бази цих закладів на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів та ліцензійних умов, що і передбачено у програмі розвитку освіти на найближчі роки.
Трансформація гімназій №№ 6,7,8,11,14 та 17
За запропонованим планом трансформації гімназії №№ 6,7,8,11,14 та 17 вже з нового навчального року припиняють набір до 10-х класів; гімназії №№ 1,2,5,Скраглівська не здійснюватимуть відкриття 10-х класів з 2025 року, аби вже з 2027 року не порушувати законодавство у видачі документів про повну загальну середню освіту.
Але слід розуміти, що які б програми розвитку освітньої мережі ми не формували, без її оптимізації цей процес неможливий. Об’єктивні негативні фактори (аналіз рівня народжуваності, виїзд родин за кордон через війну, фінансово-економічна спроможність громади та ін.) та вимоги освітньої реформи спонукають нас до неминучих дій – оптимізації освітньої мережі закладів загальної середньої освіти: об’єднання чи закриття класів з чисельністю менш як 20 дітей, невідкриття 1-х, 5-х та 10-х класів з чисельністю учнів, менш як 28-30 осіб. Адже недостатня кількість дітей призводить до дефіциту освітньої субвенції для оплати праці наявної кількості педагогічних працівників.
Продовжуючи консервувати існуючу освітню мережу, ми витрачатимемо ресурси не на розвиток освітнього середовища, а суто на утримання закладів: захищені статті – заробітна плата, харчування, комунальні послуги.
Мережа закладів загальної середньої освіти формуватиметься відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб громади.
Трансформація мережі закладів загальної середньої освіти відбуватиметься поетапно, шляхом реорганізації закладів, що здійснюють освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, в гімназії та ліцеї (зі структурними підрозділами).
У результаті впровадження Плану мережа закладів загальної середньої освіти громади має перейти на новий рівень, який супроводжуватиметься істотними позитивними змінами в її організації та змісті, адекватним вимогам суспільства, особистісним запитам громадян, потребам ринку праці.
Ефективним шляхом розв’язання цієї проблеми є укрупнення навчальних закладів, що сприятиме удосконаленню освітнього процесу, створенню належного освітнього середовища, підвищенню ефективності та якості надання освітніх послуг закладами освіти. Водночас завдяки заходам з оптимізації мережі класів відбудеться скорочення бюджетних видатків громади на дофінансування освітньої субвенції для оплати праці педагогічним працівникам, що своєю чергою сприятиме зростанню частки видатків на покращення матеріально-технічної бази шкіл.
Начальник управління освіти та науки Валентина АДАМЕНКО
