Багатьом здається, що у місті Бердичеві діють свої закони, за якими об’єкти нерухомості та комунального майна абсолютно «випадково» потрапляють тим, кому «потрібно». Деякі депутати Бердичівської міської ради за майже рік своєї роботи так і не зрозуміли, чому приймаються саме такі рішення, якщо були більш раціональні варіанти використання комунального майна. Однак міський голова Василь Мазур, маючи у себе «в кишені» більшість депутатів міської ради, рішуче диктує свою волю, тож інакомислячі абсолютно ніяк не можуть вплинути на вирішення питання. Для прикладу розглянемо ситуацію навколо так званого «пересильного будинку» по вулиці Житомирська, 45.
Нагадаємо, що депутат Бердичівської міської ради Володимир Сенча, будучи на той час членом фракції «Самопоміч», пропонував міській владі не продавати і не віддавати в оренду даний будинок потенційному інвестору, а вкласти з міського бюджету гроші у закінчення будівництва, в результаті чого місто отримало б близько тридцяти квартир для учасників АТО. Депутат навіть називав суму, необхідну для завершення будівництва – біля 6 000 000 гривень, а якщо до процесу підключилися б благодійні організації, то і того менше. Однак міський голова (який зараз будує театр майже за 30 000 000 гривень) порахував, що складений кошторис занижений від реальної вартості робіт та відмітив відсутність необхідних коштів у міському бюджеті для здійснення будівництва.
Натомість провладні сили перемогою назвали те, що у новому будинку, який мають побудувати по вулиці Житомирській, 45, три квартири буде виділено для міста Бердичева. Підтримати дане рішення особливо закликали голова ВО «Самопоміч» Юлія Лефтер, у свою чергу Володимира Сенчу підтримали не однопартійці, а фракція ВО «Батьківщина». Однак, маючи більшість голосів, дане рішення вдалося «протягнути», і будинок зі збудованими двома поверхами та всіма необхідними документами на прибудову третього поверху віддали інвестору. У договорі оренди земельної ділянки було вказано, що він укладається терміном на один рік, і за обіцянками інвестора, вже до 31 грудня будівництво мало бути завершено.
Проте зараз на вулиці середина жовтня, а старий будинок у якому стані був, таким і залишився. Його, правда, обнесли парканом, а на території постійно знаходяться якісь робітники, але не видно жодних результатів їх роботи. Більше того, у дворі поблизу будинку немає навіть і сліду будівельних матеріалів. Тож цілком можливо, що, як і попереджали деякі депутати Бердичівської міської ради, будинок викупили лише заради земельної ділянки. Потім, коли закінчиться договір оренди, вони спробують викупити або приватизувати дану земельну ділянку, на що матимуть першочергове право, як орендарі. Ціну їм, скоріше за все, захмарну не виставлять, а ось місто втратить і свою комунальну власність, і право на ті кілька безкоштовних квартир, про яке так голосно заявляла Юлія Лефтер.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
