Ні для кого не секрет, що саме засоби масової інформації багато в чому формують громадську думку, інформуючи людей про події, політичні та соціально-економічні процеси, які відбуваються в Україні і на місцевому рівні. На сьогоднішній день у місті Бердичеві функціонує декілька друкованих ЗМІ, дві радіостанції ФМ-діапазону і одне комунальне дротове радіо, близько десятка інформаційних сайтів різного напрямку та місцевий телеканал «ВІК». Проте про журналістів та про необхідність і важливість їх роботи згадують лише у переддень їх професійного свята – Дня журналіста, яке відзначається 6 червня. І то згадують так, мимоволі, аби годилося. В решті випадків (коли скоюються напади на операторів місцевих телеканалів, коли палять автівки журналістів) міська влада і особисто мер міста Василь Мазур залишаються осторонь, і про ці факти переслідування свободи слова у Бердичеві намагаються не згадувати.
Окрім того бердичівська влада любить тісно співпрацювати лише з тими засобами масової інформації, які до неї лояльні: тим і гроші виділяють, і нагороди вручають, і про події та заходи інформують першими. Що поробиш – отака в нас «здорова» конкуренція, яка планує стати ще «кращою»: адже на Офіційному порталі міста Бердичева опубліковано проект рішення щодо реалізації «Програми розвитку інформаційного простору м. Бердичева на 2016 – 2020 роки». Як сказано у загальних відомостях про представлену програму, одним із завдань органу місцевого самоврядування є забезпечення конституційних прав громадян на свободу слова та інформації, інформаційної безпеки особистості, суспільства та держави, розвитку інформаційного простору в місті; інформаційний супровід діяльності органу місцевого самоврядування; збереження та розвиток мережі друкованих засобів масової інформації; модернізація телебачення і радіомовлення; створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації видавничої продукції.
Що ж ми бачимо, якщо уважно прочитаємо про заходи «Програми розвитку інформаційного простору м. Бердичева на 2016 – 2020 роки»? Звісно, повну підтримку комунальних ЗМІ, і це при тому, що Верховна Рада прийняла закон про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Законом передбачено вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації комунальної форми власності з перетворенням друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання. Тобто, фактично комунальні ЗМІ мають взагалі припинити своє існування, тоді як «Програма розвитку інформаційного простору міста Бердичева» включає в себе період з 2016 по 2020 роки. Тобто, Бердичів що, перетворюється на незалежну республіку і вже вийшов зі складу України, і на його території відтепер не діють українські закони?
Далі – ще цікавіше, оскільки фінансове забезпечення Програми здійснюється у межах коштів, передбачених на її виконання в міському бюджеті, та за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством України. А ми ще дивувалися, чому у бюджеті міста Бердичева на 2016 рік закладено 160 000 гривень на телебачення та радіомовлення! За ці кошти у програмі пропонується здійснити поступовий перехід Бердичівської міської редакції радіомовлення від формату проводового мовлення до формату ефірного діапазону з подальшим переходом на цифровий формат мовлення із застосуванням гібридної аналогово-цифрової системи радіомовлення. Виходить, що зараз за бюджетні кошти збираються створити нову радіостанцію сучасного зразка, яка невдовзі перестане бути комунальною власністю міста і стане приватною структурою. Таке враження, що мер міста Бердичева Василь Мазур за рахунок бердичівлян хоче створити комусь гарний приватний бізнес, розраховуючись за старі «заслуги». Втім, це моя особиста думка, але якщо, для прикладу, до Вас прийдуть у хату і скажуть, що через рік дві кімнати Вашого будинку перейдуть у власність до сусідів, я сумніваюся, що Ви почнете робити у них сучасний євроремонт та ставити туди дорогі меблі і техніку.
Те, що «Програма розвитку інформаційного простору м. Бердичева на 2016 – 2020 роки» направлена саме на збереження і фінансування в першу чергу комунальних ЗМІ нашого міста свідчать і чітко прописані пункти сприяти удосконаленню діяльності комунальних засобів масової інформації – газети «Земля Бердичівська», «Бердичівської міської редакції радіомовлення», передбачити кошти на здійснення їх діяльності, сприяти завершенню процесу стабілізації їх діяльності та навіть… сприяти виходу нових друкованих видань! Ось тут нова заковирка: не думайте, що якщо Ви молодий і талановитий журналіст і попросите гроші на відкриття своєї власної друкованої газети, Вам їх без питань виділять із міського бюджету. А дзуськи! Просто містом вже ходять чутки, що невдовзі має припинити своє існування газета «Бердичівські новини» (в зв’язку з тим, що проти неї готуються судові позови на велику суму), редактором якої тривалий час був депутат міської ради цьогорічного скликання Віталій Березовенко, що зараз очолює фракцію «Блок Петра Порошенка» у міській раді та є помічником народного депутата Олександра Ревеги. Принаймні, на прилавках магазинів «Бердичівські новини» не з’являлися уже тривалий час. Тож чи не для нього створюється підґрунтя для випуску нової газети за рахунок, знову ж таки, міського бюджету? Відповідь на це питання знають лише ті, хто розробляв таку Програму, ну просто «необхідну» для розвитку «чесної» конкуренції у інформаційному просторі міста Бердичева.
І ще одне викликає найбільше занепокоєння. Програмою передбачено здійснення поточного контролю за дотриманням вимог щодо діяльності ЗМІ, зазначених у ліцензіях та свідоцтвах про державну реєстрацію та забезпечення умов для дотримання засобами масової інформації сумлінної конкуренції на медіа-ринку. Який контроль з боку влади можливий над незалежним інформаційним виданням приватної форми власності? І що значить термін «дотримання сумлінної конкуренції»? Чи не буде Ваш контроль, шановні, важелем впливу на діяльність бердичівських ЗМІ, і хто дав Вам право на його здійснення? Нагадуємо Вам, що відповідно до Основного Закону та інформаційних законів України до органів, що регулюють відносини в інформаційній сфері, належать:
– Верховна Рада України, яка у своїй структурі має профільний Комітет з питань свободи слова та інформації;
– Державний комітет телебачення і радіомовлення, Голови якого призначаються на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради;
– Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, склад якої призначається Президентом України та Верховною Радою.
Акцентуємо увагу, що ніякі органи державної влади, а тим паче на місцевому рівні, не мають право втручатися у діяльність засобів масової інформації. Зокрема стаття 45 Закону України “Про інформацію” містить пункт про заборону цензури та заборону втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації з боку органів державної влади або органів місцевого самоврядування та посадових осіб. Крім цього, в законі також підкреслюється, що забороняються втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією засобу масової інформації, у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що поширюється, з боку засновників (співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема з метою поширення або непоширення певної інформації, замовчування соціально значущої інформації, накладання заборони на показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб.
Забороняється, відповідно до змісту цієї статті, створення будь-яких органів державної влади, установ, введення посад, на які покладаються повноваження щодо здійснення контролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналістів за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснювані посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою, тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України (стаття 171).
Повноваження органів державної влади з питань діяльності засобів масової інформації визнаються виключно Конституцією та законами України.
З повним текстом програми можна ознайомитися тут. Звісно, деякі заходи Програми варті уваги і повинні реалізовуватися, однак, цим питанням повинна займатися журналістська спільнота (для прикладу – Спілка журналістів) за підтримки міської влади.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
