29 років розділяють нас від того часу, коли Чорнобильська катастрофа стала вічним болем і пересторогою для прийдешніх поколінь. 29 років назад, 26 квітня, слово «Україна» почали ототожнювати зі словом «Чорнобиль».
Колись там гуляли діти, дзвеніли шкільні дзвоники, працювали підприємства, квітло життя, – тепер це зона відчуження, місце-привид, місце тиші, повідомляє портал Новини Бердичева з посиланням на виконком.
Серед тих, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції є багато бердичівлян:
- військових,
- пожежників,
- медиків.
Ми не маємо права забувати про самопожертву наших героїв бердичівлян, які одними з перших опинились у чорнобильському пеклі і врятували ціною власного життя мільйони людей. У ставленні до них наші серця ніколи не збідніють на вдячність.
Сьогодні бердичівляни згадували ліквідаторів, тих, кому зобов’язані своїм життям, можливістю ростити дітей та внуків, тих, хто вступив у нерівний бій з радіоактивним полум’ям.
Пам’ятник заввишки більш як 5 метрів, має вигляд трьох колон з атомом зверху, дзвіницею, свічкою та символічним написом. Атом – як символ руйнації атомної станції, свічка, як символ вічної пам’яті, та дзвін знак того, що люди завжди повинні бути насторожі, усвідомлювати та продувати свої вчинки.
«Саме серед житлових будинків на одній із центральних вулиць міста встановлено цей знак. Він нагадуватиме про людську пам’ять, про те, що колись було таке містоЧорнобиль. Треба завжди пам’ятати про радіаційний попіл, для того, щоб попіл байдужості не летів у наші душі», – наголосив мер міста Василь Мазур.
Сьогоднішня подія зібрала чимало містян, серед яких були і представники адміністрацій міста та району, і учні, і ліквідатори, і депутати, багато молоді, навіть запрошені гості з Житомира.
Священник прочитали молитву та освятили це місце святою водою.
Дійсно, у нас сьогодні є те, чого вже немає у людей, які віддали свої життя за рятування інших. У нас є можливість щось змінити, тож не упустімо цього шансу.
Олена СОНЯЧНА
