Ситуація, про яку розповів у Фейсбук бердичівлянин Олександр Боголюб, вимагає уваги батьків та правоохоронців до нової тенденції кримінальних забав підлітків.
Бердичівлянин Олександр Боголюб написав у Фейсбук: “Сьогодня прийшов менший син (7 років) з двору додому: плаче, розривається, каже що поклав на лавочку водяного бластера, пішов гратися з дітками, повертається – бластера немає. Раніше старший син (10 років) пішов гратися у футбол. На декілька хвилин залишив м’яча без нагляду, повертається – нема.
Підходять двоє “крутеликів” (як потім з’ясувалося, старших за нього на 3 та 4 роки відповідно) і пропонують викупити м’яча за 100 грн. Син прийшов до дому, розказав мені, я вирахував їх самих та їхніх батьків, питаю: що робити будемо? Батько одного “рекетира” сказав, що його син всього-на-всього стояв збоку і що вони не “при делах”. Питаю у матері іншого “гопника”, що вона думає з цього приводу. Вона сказала, що проведе з сином серйозну розмову, що їй дуже соромно і що вона готова якось виправити цю неприємну ситуацію.
Тоді я сказав, щоб вона купила такого самого м’яча. Вона це зробила на наступний день і ще раз попросила вибачення. Після того ми із сином вирішили подарувати цього м’яча “вимагачу” і закрили цю тему. Через декілька місяців старший син знову стикнувся з подібною ситуацією (крадіжка м’яча і вимагання викупу).
Син подзвонив з “місця події” каже: папа, так і так… Кажу йому: “Син, сфотографуй мені його морду на телефон і скажи, що я разом із поліцією ввечері зайдемо до нього в гості.” Через 3 хвилини м’яч було повернуто…
Все це відбувається на Червоній горі по вул. Братів Міхєєвих, 4 у дворі біля стадіону для мініфутболу. У мене складається таке враження, що діє якась група малолітніх злодіїв, які стверджують себе таким чином. Мабуть, я виявляю завелику толерантність до подібних “інцидентів”, не інформуючи правоохоронні органи. Можна вважати це моїм, поки що, попередженням: поверніть дитині бластер і я в останній раз закрию на це очі й залишу імена цих “заблудших отприсків” невідомими.
Ще один висновок, до якого я дійшов: в обох випадках зі старшим сином “кривдникам” не потрібен був м’яч. 13-14 років – перехідний період в житті підлітка, в якому дитина вже має власні потреби та інтереси, а тому потребує власного фінансового ресурсу для їх реалізації. Думаю, батькам варто замислитись над фінансовою грамотністю та контрольованою фінансовою незалежністю власних дітей.”
