Уявіть собі ситуацію: ліцей у Бердичеві, зруйнований через ракетний обстріл, нарешті отримує нові вікна за майже 850 тисяч гривень. На перший погляд, історія мала б стати прикладом успішного відновлення інфраструктури. Але, як виявилося, реальність сильно відрізняється від очікувань.
Як усе починалося?
Директор товариства з великим ентузіазмом взявся за заміну 30 металопластикових вікон. Кошти на відновлення виділили з резервного фонду державного бюджету, що мав би гарантувати якість. Замість цього, підрядник вирішив проявити “креативність”, використавши дешеві матеріали, які, за словами експертів, більше підходять для теплиць, ніж для ліцеїв.
Що пішло не так?
Судова експертиза підтвердила, що понад 90% робіт не відповідають жодним нормативам. Вікна, які, за документами, були еталоном якості, виявилися настільки “унікальними”, що їх навіть не можна прийняти в експлуатацію. Бюджет втратив майже 780 тисяч гривень, а директор товариства отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Шлях до справедливості
Оперативний супровід забезпечувало Управління СБУ в Житомирській області. Директор товариства визнав себе вправним шахраєм, але його аргументи на суді не допомогли. Вирок ще не набрав законної сили, тому залишається інтрига, чи вікна все ж дочекаються нового підрядника.
Мораль історії
Ця ситуація є ще одним нагадуванням, що державні кошти не для “креативного” освоєння, а для реальної допомоги. Тож якщо ви раптом вирішите поставити тепличні вікна замість навчальних, подумайте, чи готові до зустрічі зі СБУ.
